У багатьох книгарнях доводиться неабияк постаратися, аби знайти на полиці книжку з написом «видано в Україні». 15-20 років тому в Україні щорічно видавалося сім тисяч нових назв книжок накладом 177 мільйонів примірників. Це становило майже чотири книги на кожного українця. Натомість сьогодні на кожного припадає менше однієї книги. Такі невтішні статистичні дані озвучив голова Верховної Ради Володимир Рибак, виступаючи на парламентських слуханнях з проблем книговидавництва у середу, 15 травня. Для порівняння: в Іспанії на одну людину видається майже вісім книжок за рік, у Росії - майже п’ять, в Білорусі – чотири книжки.

Винен інтернет?

Книгарні та бібліотеки закриваються, оскільки українці перестали читати. «51 відсоток українців взагалі не читають книжок. З тих, хто читає прочитали менше п’яти книжок на рік», - сказав голова Держкомітету з питань телебачення та радіомовлення Олександр Курдинович, посилаючись на соціологічне опитування компанії Research & Branding Group, проведене навесні цього року. Апелюючи до цифр, Курдинович зауважує, що українці витрачають на купівлю книжок біля двох євро на рік, у той час як німці – 119 євро, фіни – 105 євро. На думку чиновника, у всьому винен інтернет. "Молодь не хоче брати до рук книжку, аби дізнатися щось нове, а одразу шукає інформацію у глобальній мережі", - каже Курдинович.

Книговидавця Віталія Капранова обурює те, що чиновники намагаються пояснити втрату українцями інтересу до читання поширенням інтернету. «Чиновникам дуже зручно списувати своє нехлюйство на інтернет. Але ж інтернет є і в інших країнах, але там читають. Якщо читання впало на 2 відсотки, то, можливо, можна звинувачувати інтернет, але не коли на 50 відсотків менше людей стало читати», - зазначив Капранов у розмові з Deutsche Welle. Він пояснює те, що українців нині не цікавить книжка відсутністю книгарень та закриттям бібліотек. «Що порадиш прочитати, якщо його не має де купити?», - запитує видавець.

Російські видавництва наступають

Те, що українським книговидавцям нелегко конкурувати у себе на батьківщині за читача через агресивну політику іноземних, насамперед російських, видавництв, визнає і Олександр Курдинович. «В Україні не залишилося жодного державного і є близько тридцяти комунальних книжкових магазинів. Більшість приватних книгарень належить комерційним структурам інших країн, яких, звісно, не цікавить розповсюдження саме української книги», - наголошує Курдинович. Українські чиновники визнають, що окремі сегменти книжкового ринку в Україні повністю належать іноземним видавцям, зокрема видання з ІТ-технологій та економіки. Аби стимулювати українських книговидавців депутати навіть передбачили у держбюджеті 37 мільйонів гривень, зауважив Володимир Рибак, виступаючи на парламентських слуханнях.

Але, виявляється, українським видавцям потрібно інше. «При нормальному законодавчому регулюванні видавцям не потрібні державні гроші. Ми готові самі видавати книжки та забезпечити ними українців. Верховній Раді потрібно тільки натиснути кнопки і прийняти нормальні закони», - заявив видавець Віталій Капранов, виступаючи у середу, 15 травня з парламентської трибуни. Згодом у розмові з DW він додав, що українські книговидавці потребують поступового обмеження книжкового імпорту та встановлення квот на завезену з-закордону літературу, відновлення мережі книгарень, та збереження пільгового податку на додану вартість на книжки. Адже щороку уряд погрожує книговидавцям скасувати пільговий режим щодо ПДВ, зазначає письменник і видавець. «Не йдеться про мову, якою будуть друкуватися книжки. Головне - щоб вони друкувалися саме в Україні, даючи роботу нашим друкарям, нашим редактора, художникам, дизайнерам, які сьогодні сидять без роботи», - зауважив Капранов.

Чи почують його законодавці і уряд? У всякому разі нещодавні слухання у Верховній Раді не дали однозначної відповіді на це запитання. Книговидавництво не зацікавило урядовців, адже жоден з них не прийшов на слухання. Також обмаль було і депутатів.