1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українська криза може викликати "ефект доміно" в економіці Східної Європи

Микола Шатилов6 червня 2014 р.

Чеська авіакомпанія České aerolinie учергове скорочує штат, пояснюючи такий крок політичною нестабільністю в Україні. Через українську кризу зазнають збитків і інші європейські компанії.

Чеські стюардеси втрачають роботу через українську кризу
Чеські стюардеси втрачають роботу через українську кризуФото: picture-alliance/dpa

Чеська авіакомпанія České aerolinie (ČSA) повідомила про звільнення 60 стюардес, обґрунтувавши чергове скорочення штатів політичною нестабільністю в Україні. Економічні оглядачі зазначають, що ČSA далеко не єдина європейська компанія, котра зазнає збитків через російсько-український конфлікт.

Речник ČSA Даніел Шабік уточнює, що останніми тижнями кількість охочих полетіти до України зменшилася на чверть, а до Росії, Білорусі, Молдови, Грузії або Вірменії - на десять відсотків. "Кілька років тому ČSA змушена була продати третину своїх літаків. Компанія ледве зводить кінці з кінцями, по таких українська криза б’є найболючіше", - прокоментував у розмові з Deutsche Welle економічний аналітик Міхал Ржичарж.

Вплив кризи на чеські підприємства

Експерта, який є аналітиком дорадчої компанії Bisnode, не дивує й те, що українські події вплинули на велику кількість чеських підприємств. Такі наслідки Bisnode передбачала ще на початку весни, коли деякі інші аналітики твердили, що, зважаючи на незначний товарообіг між країнами, українська криза мінімально зачепить чеську економіку. "Оптимісти, - каже Міхал Ржичарж, - випускали з уваги як те, що ми маємо 11 тисяч підприємств з українськими власниками, так і те, що сотні наших великих і малих компаній мають в Україні свої філії".

Отже, українські негаразди негативно відбилися водночас на двох царинах економіки Чехії - підприємницькій та макроекономічній. На думку чеського експерта, нестабільність всередині України знизила рейтинги тих заводів, фабрик і комбінатів, які належать українцям у Чехії. Явище, через яке потерпає і європейська економіка, бо найголовніші торгівельні партнери Чехії - країни Європейського Союзу.

Наслідки "кризової" торгівлі

Як свідчить опитування міжнародної бухгалтерської організації ACCA, українсько-російське протистояння змарнувало надії на економічне пожвавлення у Центральній та Східній Європі: майже 70 відсотків опитаних європейських фінансистів песимістично оцінюють найближчі перспективи цієї частини континенту.

Саме цю проблему обговорювали учасники конференції "Європа на межі", яка наприкінці травня відбулася у Празі. "Не оговтавшись як слід від глобальної кризи, Європа зазнає наслідків кризи української. І чи не в першу чергу їх зазнає Польща, для якої Україна є восьмим за значимістю експортним ринком", - зазначає польський економіст Гржегож Сілевич.

Тоді як для Чехії Польща - третій експортний ринок, наголошуває економіст Мартин Ружичка. Він наводить приклади ускладненої співпраці чехів з поляками, що обумовлено, за його словами, "кризовою" торгівлею Польщі з Україною. "Якщо внутрішньодержавна нестабільність в Україні триватиме, матимемо "ефект доміно" від Варшави аж до Лісабону", - застерігає експерт.

Перший страйк унаслідок подій в Україні

Чехія вже пізнала на собі дію цього ефекту, і ČSA - це тільки один із камінців загаданого "доміно". Адже п’ять років тому компанія ČSA була флагманом чеського повітряного флоту і працевлаштовувала 1500 стюардес. Згодом їх на тисячу поменшало, а за місяць залишиться лише 440.

Профспілка літакових екіпажів стала на захист "зайвих" працівників і, якщо домовиться з керівництвом компанії не вдасться, оголосить страйк. Подібних страйків ČSA бачила чимало - пілотів, диспетчерів, механіків і навіть прибиральників. Однак цей стане першим, спричиненим подіями в іншій державі, а саме - кризою в Україні.

Криза обтяжує українську економіку

01:20

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW