1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

В Україні шукають кіберагентів

Лілія Гришко16 жовтня 2015 р.

В Україні активно розпочався набір у кіберполіцію. Треба знати англійську та китайську мови, знатися на мережевій безпеці. Утім, знайти фахівців топ-рівня за пропоновану зарплату буде нелегко.

МВС заявляє, що за перший день конкурсу заявки на роботу "кіберагентом" подали більше двох тисяч людей
МВС заявляє, що за перший день конкурсу заявки на роботу "кіберагентом" подали більше двох тисяч людейФото: picture-alliance/dpa/M. Murat

Україна вже давно асоціюється у світі з місцем, де процвітає кіберзлочинність. Ще 2012 року американський спеціалізований журнал Computerworld присвятив велику статтю Україні, називавши країну "раєм для хакерів", адже українські кіберзлочинці добре відомі у світі і несуть загрозу для багатьох країн. Яскравий приклад тому - заарештовані у 2010 році українські хакери, яких звинуватили у крадіжці 72 мільйонів доларів з банківських рахунків у США за допомогою вірусу Conficker. Найсвіжіша з резонансних справ у Сполучених Штатах за участі українських хакерів - викрита у серпні цього року злочинна група, яка зламувала бази даних спеціалізованих біржових видань. Зловмисники, як заявляють слідчі, завдали шкоди у десятки мільйонів доларів, торгуючи незаконно отриманою інсайдерською інформацією великих міжнародних компаній. Покупці краденої інформації використовували її для операцій на біржі.

Злочини, які не розкриваються

З огляду на міжнародні масштаби української кіберзлочинності політичне рішення у Києві про створення нової кіберполіції було ухвалене не без тиску з боку США і ЄС, припускають ІТ-експерти. Однак і для пересічного українця ІТ-безпека стає дедалі нагальнішою. За інформацією управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України, тільки за вісім місяців цього року в Україні було зафіксовано понад двадцять тисяч незаконних операцій з платіжними картками фізичних осіб, які спричинили збитки на 500 мільйонів гривень. Шахраї копіюють дані з банківських карток українців, викрадають готівку з банкоматів, встановлюючи спецнакладки, списують кошти з банківських рахунків за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, виманюють у користувачів інтернету логіни і паролі до електронних гаманців, сервісів онлайн-аукціонів, створюють і розповсюджують віруси і шкідливе програмне забезпечення.

"Із сотні таких справ до суду доходить у кращому випадку одна. У правоохоронній системі цим немає кому займатись. Нинішнє управління боротьби з кіберзлочинністю при МВС та СБУ не справляється з цим через низьку кваліцікацію людей і низькі зарплати", - каже юрист, партнер практики ІТ та медіаправа адвокатського обєднання ″Юскутум" Дмитро Гадомський.

Близько 400 поліцейських

Найпоширеніший в Україні вид кіберзлочинності - маніпуляції з банківськими рахунками і карткамиФото: picture-alliance/dpa

Створювана нині кіберполіція буде спецдепартаментом, який прийде на заміну теперішньому управлінню боротьби з кіберзлочинністю. Набір співробітників стартував 15 жовтня. На службу планують набрати близько чотирьохсот співробітників, з яких більішсть працюватиме інспекторами кіберполіції, а 39 виконуватимуть функції спецагентів ІТ. Кіберполіцейські захищатимуть українців від отримання злочинцями їхньої персональної інформації, боротимутьться з міжнародними терористичними кіберзлочинами, захищатимуть права інтелектуальної власності. "Наша кіберполіція буде найкращою в Європі та працюватиме спільно із західними партнерами України", - сподівається прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Серед вимог до кандитатів - досвід реверс-інжинірингу шкідливого програмного забезпечення та у перехопленні і аналізі мережевого трафіку, розуміння принципів мережевої безпеки, а також володіння англійською та китайською мовами.

Платитимуть кіберполіцейським від 6 до 30 тисяч гривень. Директор Асоціації "ІТ України" Віктор Валєєв переконаний, що охочих йти служити в українську кіберполіцію буде небагато на таку оплату праці. "Це хороша ініціатива і потрібна. Але зрозумійте, спеціалісти такої кваліфікації зараз можуть отримувати і в 10-15 раз більше, працюючи в ІТ-бізнесі. Навряд чи вони захочуть прийти в кіберполіцію, хіба що заради романтики", - сказав DW Віктор Валєєв.

Втім, попри скепсис фахівців галузі, конкурсний відбір розпочався дуже жваво. Вже за перший день було прийнято більше двох тисяч заявок від охочих стати "кіберагентами".

Головне -довіра

Це управління дуже добре знає CEO компанії "908 Inc", ІТ-розробник Андрій Хорсев з Дніпропетровська. 2013 року під виглядом пошуку забороненої порнографії співробітники регіонального управління боротьби з кіберзлочинністю вилучили у компанії сервери, заблокували роботу компанії, відкривши кримінальну справу "за поширення порнографії" та намагалися, за його словами, таким чином "віджати" його ІТ-бізнес. "Спеціалісти цього відділу мали налагоджену схему - заносили на сервер порнографічну інформацію, а потім стукали у двері і вимагали свою долю в бізнесі", - ділиться спогадами підприємець.

Зараз він повністю перевіз свою компанію з Дніпропетровська до Польщі і сподівається, що в Україні з формуванням нововї кіберполіції зміняться умови ведення бізнесу і він зможе поверенутись на батьківщину. "У нас були безкоштовні дошки об'яв. Там регулярно з'являлись інтернет шахраї , які крали через нашу дошку дані користувачів. Ми намагалися цьому зарадити - писали спеціальні коди, вираховували їх, але марно. Ми звернулись в управління боротьби з кіберзлочинністю, але нам відмовили тоді у допомозі. Сподіваюсь нова кіберполіція тепер допомагатиме. Головне, щоб до цих людей була довіра", - каже Андрій Хорсев.

Фішинг - не злочин?

ІТ-розробник вказує на те, що у кіберполіцейських має бути сучасна техніка, аби відслідковувати хакерів та інтернет-шахраїв. На цьому наголошує і директор Асоціації "ІТ України". "Злочинці мають дуже високу кваліфікацію і ресурси для кіберзлочинів. Нові кіберполіцейські повинні бути кращими за них і мати відповідне технічне оснащення ", - каже Віктор Валєєв. З цим Україні зголосилися допомогти західні партнери, запевняють в уряді. Однак окрім цього новим українським кіберагентам бракує законодавчої бази, аби їхня діяльність була узаконена. "В Україні є кілька статей кримінально-процесуального кодексу, які регулюють діяльність у цій сфері і вони не містять таких слів як фішинг, кардінг, скімінг, які використовуються у сучасній бороть з кіберзлочинцями. Потрібно змінювати чинне законодавство", - наголошує юрист Дмитро Гадомський.

Прийом заявок на конкурсний відбір до лав кіберполіції завершиться 1 листопада.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW