Українські служителі Феміди на позачерговому з'їзді, що відбувся наприкінці минулого тижня, мали делегувати своїх представників до кількох органів, які є ключовими у судовій системі України. Йшлося про обрання членів Вищої ради юстиції (ВРЮ) як органу контролю за суддями та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) як органу кадрового добору, адже повноваження їхніх членів припинились у зв'язку із ухваленням у квітні закону про відновлення довіри до судової влади. Також суддівський з'їзд мав обрати склад Ради суддів як органу суддівського самоврядування і заповнити свою квоту членів Конституційного суду України.

Однак протягом 19 і 20 червня, коли тривав з'їзд, заявлені завдання виконані не були. Вдалось лише сформувати нову Раду суддів України, а обрані на з'їзді члени Вищої ради юстиції так і не були затверджені. Щодо заповнення вакансій у ВККС та Конституційному суді доведеться почекати - з'їзд оголосив перерву у роботі на невизначений час.

Суддям потрібні вказівки від президента?

Громадські активісти переконані, що судді - а їх в Україні близько восьми тисяч - зовсім не бажають оновлення у своїх рядах та чекають на сигнали "зверху". Вони наголошують, що ще у перший день зібрання делегати з'їзду зажадали бачити на ньому президента та міністра юстиції, але не дочекавшись, змушені були почати роботу. "Це симптом з минулого, що на з'їзді має бути президент. Судді хотіли почути меседжі нового президента, щоб розуміти, як він бачить судову систему та яким буде політичний контроль над нею", - констатує заступник голови правління Центру політико-правових реформ, доцент кафедри правосуддя Київського національного університету імені Т. Шевченка Роман Куйбіда.

Він звернув увагу, що більшість кандидатів на посади у суддівські органи, виступаючи з трибуни, як і в минулому робили акцент на тому, що захищатимуть суддів. "Відчувалась корпоративна солідарність. Суддів цікавить не якість правосуддя, а те, що люди їх пікетують під судами, і саме від людей суддів треба захищати", - ділиться враженнями від з'їзду суддів Куйбіда.

Система поки невиліковна, але надія є

Водночас експерт наголошує, що серед юристів у мантіях таки з'явились ті, хто прагне працювати по-новому і готовий відстоювати правосуддя. "Однак їх, на жаль, мало", - визнає Куйбіда. Певні зміни у судовій системі України підтверджує і "уповноважений Майдану", голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв. Саме він після втечі екс-президента Віктора Януковича наполягав на ухваленні закону, за яким було звільнено керівників усіх судів та припинено повноваження членів вищих ради юстиції та кваліфікаційної комісії суддів.

Утім, Соболєв скептично оцінює результати дії цього закону з огляду на проведений з'їзд суддів. "Поки що ця система невиліковна. У ній досі працюють судді, які не здатні до самоочищення. Хоча закон прибрав "смотрящіх", але свідомість самих суддів не змінилась", - констатує Соболєв.

Експерти єдині у тому, що після Майдану та ухвалення закону про відновлення довіри до судової влади, централізований політичний тиск з боку президента на служителів Феміди зменшився. Однак тепер за те, хто і як впливатиме на суддів, конкурують різні політичні сили, а самі судді цьому не протистоять. "Судді охоче піддаються такому тиску", - доточив Куйбіда.

Прислухались, але не до кінця

Однак існує і інший вид тиску - громадський. Саме громадські активісти не дозволили суддям перенести дату проведення з'їзду. Хоча, як вони кажуть, така небезпека існувала, адже у самому суддівському корпусі та серед його політичних кураторів усе ще тривали торги щодо входження до складу органів суддівського контролю та кадрового добору.

Як відомо, навіть суддя в суді найнижчої ланки має повноваження на те, щоб відібрати власність, скасувати указ президента чи заточити когось в ув'язнення. Тобто утримання впливу над суддями на усіх рівнях системи судів має неабиякі зиски.

Незважаючи на певну безрезультатність з'їзду, активісти вважають за позитивне хоча б те, що вдалось оновити склад Ради суддів. При цьому делегати з'їзду загалом взяли до уваги поради активістів, вважає юрист спільноти "Реанімаційний пакет реформ" Олександр Білоус.

"Наприклад, не пройшли судді, про яких писав "Реанімаційний пакет реформ". Судді прислухалися до порад активістів", - розповів Білоус інтернет-виданню "Українська правда". За його словами, тепер у Раді суддів, яка вирішує питання організаційного та соціального забезпечення суддів, немає особливо одіозних кандидатів, як, власне, і колишніх членів Вищої ради юстиції, яким законом заборонили балотуватись.