Візит Володимира Путіна до анексованого Росією Криму є грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, заявили в українському зовнішньополітичному відомстві.
Володимир Путін під час візиту в анексований Крим 18 березняФото: Reuters/Y. Kadobnov
Реклама
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через черговий неузгоджений із Києвом візит президента Російської Федерації Володимира Путіна до анексованого Росією Криму. "Україна вважає цей візит, як і усі попередні неузгоджені з українською стороною поїздки російських посадовців до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України", - йдеться в заяві МЗС, оприлюдненій у понеділок, 18 березня.
При цьому в МЗС наголосили, що "жодні поїздки російських чиновників до Криму не змінять закріплений у Конституції України статус Автономної Республіки Крим та Севастополя, який визнається усім світом".
Володимир Путін 18 березня прибув у Крим, де відбулися заходи до п'ятої річниці проведення незаконного "референдуму" щодо статусу півострова. Він взяв участь у введенні в експлуатацію Балаклавської і Таврійської теплових електростанцій та виступив на кількох заходах.
Говорячи про відносини з Україною, Путін вже традиційно поклав відповідальність за погіршення відносин винятково на владу в Києві, стверджуючи, що "російський та український народи ніколи не сварилися, і зараз вони, на моє переконання, у сварці не перебувають", цитує агентство "Інтерфакс". На його думку, з теперішнім керівництвом України навряд чи можна "домогтися будь-якого позитивного результату" в розвитку відносин між двома країнами.
Нагадаємо, з нагоди річниці проведення незаконного "референдуму" щодо статусу півострова західні країни та ЄС підтвердили незмінність своєї позиціїщодо невизнання анексії Криму та підтримки територіальної цілісності України.
Чому Європа ніколи не визнає анексію Криму (18.03.2019)
02:41
This browser does not support the video element.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото
Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексований Крим відмежувався від України. Чим жили мешканці "прикордонної" території останні п'ять років - у фоторепортажі DW.
Фото: DW/I. Burdyga
Перші блокпости
Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Фото: DW/I. Burdyga
"Російський" кордон
Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Перекритий канал
Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Фото: DW/I. Burdyga
Фантомні колії
Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Піший перехід
З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Фото: DW/I. Burdyga
Цивільна блокада
У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Фото: DW/I. Burdyga
Без електрики
Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Громадський контроль
Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Мінні поля замість кукурудзяних
Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Фото: DW/I. Burdyga
Кримський титан
Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Хімічні отруєння
У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.
