Українські міні-автобуси, які українці Італії ніжно називають "бусики", курсують між двома країнами вже майже 20 років - відколи велика кількість заробітчан приїхала на Апенніни в пошуках кращої долі. За цей час вони стали улюбленим засобом спілкування з батьківщиною: ними передають рідним гроші, фотографії, листи та посилки. Ними ж можна скористатися і як пасажир: квиток в обидва кінці коштує менше 200 євро.

Усе було спокійно до останнього часу. Нині ж водіїв українських "бусиків" часто почали штрафувати на суми від 600 до 4130 євро представники італійської дорожньої поліції. Якщо водій не може чи не хоче сплачувати штраф, поліцейські можуть конфіскувати машину. Мотив санкцій - відсутність ліцензії на перевезення вантажу. Причому в основному таку ліцензію вимагають лише у провінціях Удіне та Тренто. Згідно зі статистикою автодору, від початку цього року тільки у провінції Удіне штрафи у розмірі 4130 євро було накладено 116 разів. Здебільшого йшлося про мікроавтобуси з України та Молдови.

Ліцензія, якої не існує

Водії пояснюють: таких ліцензій у них немає, оскільки мікроавтобуси мають низьку вантажопідйомність і прираховуються до легкового транспорту. А згідно з українським законодавством, ліцензії видаються лише важкому транспорту. У відповідній постанові так і написано: "тільки для автотранспортних засобів, повна маса яких перевищує 10 тонн". Маса ж "бусиків" - 3,5 тонни. DW зв'язалася з управлінням дорожної поліції в Удіне, поставивши конкретне питання: як можна уникнути штрафів? Там відповіли: "Взявши ліцензію в міністерстві транспорту держави походження". Коло замкнулося, таких ліцензій український мінтранс не видає.

Тим часом ситуація загострюється. Тільки упродовж останнього тижня виникли два епізоди конфлікту між водіями та представниками дорожньої поліції. 11 листопада подібна суперечка перейшла навіть у зіткнення, в якому брали участь також і пасажири "бусиків".

"До цього також були дуже неприємні випадки, - зазначає голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, - коли пасажирів висаджували з "нелегального" автобуса просто в чистім полі на кордоні: що хочеш, те й роби". Найбільша проблема, пояснює він, у тому, що у водіїв немає способу "легалізуватися".

Дискримінація за національністю?

За час конфлікту було багато подань до італійського суду. А оскільки італійське законодавство в цьому пункті нечітке, і прямої норми немає, то все залишається на інтерпретування судді. Тому на сьогодні Городецький має на руках копії постанов суду, протилежні одне одній - один суддя затверджує правомірність штрафу, інший - скасовує його як безпідставний.

Такі випадки виправдання суддями українських водіїв дуже обурюють голову провінції Удіне, члена ультраправої Ліги Півночі П'єтро Фонтаніні. "Цим вони зводять нанівець зусилля правоохоронних органів", - скаржиться він.

За словами Фонтаніні, не йдеться про переслідування саме українців. Водночас Національний офіс з протидії расовій дискримінації (UNAR) не відмовив у відкритті справи про можливу дискримінацію за національною ознакою і, намагаючись розібратися, зараз подає запити з цього питання до різних італійських державних установ.

Водії на пороховій діжці

Поки що українським водіям в Італії залишається лише сподіватись, що цю проблему колись нарешті вдасться розв'язати. "Ми не можемо працювати, як зараз. Кожна поїздка - як на пороховій діжці, - розповів DW перевізник з 9-річним стажем Іван Сало, який теж був змушений сплатити штраф. - Нам терміново потрібний вихід з цього стану".

Тимчасовим виходом з ситуації, на думку Городецького, могло б стати впровадження мораторію на штрафи до того, як спеціальна українсько-італійська комісія ухвалить рішення. Він уже брав участь у двох засіданнях італійського мінтрансу, а також звернувся з листом до міністра транспорту Мауріціо Лупі.

До справи долучився також глава Світового Конгресу українців Єврген Чолій, який також звернувся з проханням про негайне розв'язання проблеми. Але вже не до міністра, а до прем'єра Італії Енріко Летти. Тим часом "полювання" на українських водіїв триває.