Рішення Євросоюзу надалі застосовувати Газову директиву Третього енергопакету ЄС і на газопроводи з третіх країн створює нову ситуацію для проекту "Північний потік-2". Спорудження газопроводу з Росії до Німеччини дном Балтійського моря вже йде повним ходом, і зупиняти роботи учасники цього проекту не збираються. Однак ось зі зданням в експлуатацію майбутнього трубопроводу можуть виникнути - і, швидше за все, виникнуть - певні складності.

Про це, зокрема, йшлося 21 лютого на німецько-російській економічній конференції у Берліні, вшосте організованій Об'єднанням торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) і Російсько-німецькою зовнішньоторговельною палатою (AHK).

Наслідки рішення щодо Третьому енергопакету ЄС

"Кожен день, кожну хвилину триває реалізація цього проекту", - говорив на конференції президент AHK, шеф концерну OMV - одного з п'ятьох західних інвесторів газопроводу "Північний потік-2" - Райнер Зеле (Rainer Seele). Він переконаний, що нова редакція Газової директиви ЄС ніяк не вплине ні на графік робіт, ні на кошторис витрат.

Такої ж точки зору дотримується і російський міністр економічного розвитку Максим Орєшкін. "Я не бачу чогось серйозного, що могло б зашкодити реалізації цього проекту", - заявив він, відповідаючи на запитання кореспондента DW.

Відносно ж наступного етапу - введення газопроводу в експлуатацію - Райнер Зеле висловився в інтерв'ю DW менш однозначно, нагадавши про те, що "треба було багато років, перш ніж ми змогли користуватися потужностями газопроводу OPAL" (відвід від "Північного потоку-1". - Ред.).

Доки не буде вироблений, узгоджений і ухвалений остаточний текст згаданого документа ЄС, Зеле не береться оцінити його подальші наслідки для "Північного потоку-2". Багато чого, за його словами, залежатиме від того, які повноваження матимуть ті чи інші європейські і національні інститути і відомства, зокрема, німецький регулятор - Федеральна агенція мереж (Bundesnetzagentur). Однак у будь-якому випадку Зеле обіцяє провести юридичну перевірку підсумкового тексту. "Ключове питання - що все це означає для вже отриманих нами дозволів, припустимо, щоб нові правила мали зворотну силу, - заявив він, відповідаючи на питання DW. - Адже Німеччина дала дозвіл на цей проект, коли щодо нього Газова директива ще не діяла".

Берлін "за" газопровід, однак ...

Великі надії цей учасник проекту "Північний потік-2" покладає і на офіційний Берлін. "Ми сподіваємося, що за Німеччиною залишиться провідна роль, ми робимо ставку на Німеччину, а не на Брюссель, і дуже сподіваємося, що Німеччина і надалі відстоюватиме цей проект ", - сказав Зеле, звертаючись до німецького міністра економіки та енергетики.

Сам Петер Альтмайер (Peter Altmaier) у виступі на конференції в Берліні підтвердив позитивне ставлення уряду Німеччини до проекту "Північний потік-2". "На тлі скорочення імпорту газу з Голландії і Великобританії, а також потреби в газі у Німеччині та Західній Європі, яка зростає, - наголосив міністр, - новий газопровід сприятиме стабілізації постачання газу до Європи на високому рівні".

Водночас Альтмайер вказав на необхідність врахування геостратегічних обставин. Саме він торік домігся початку прямих переговорів між Москвою, Києвом і Єврокомісією про вироблення нової російсько-української угоди про транзит газу. "Наша мета полягає в тому, щоб зберегти український транзит і після здання в експлуатацію "Північного потоку-2 ", - заявив Альтмайер. - Це необхідно в інтересах підтримки безпеки і стабільності в цьому регіоні Європи".

Ключ до "Північного потоку-2" - український транзит

Якщо перекласти слова міністра з дипломатичної мови загальнодоступною, йдеться по суті про те, щоб створити, точніше, зберегти ситуацію, у якій Росія залишалася б обмеженою у своїх можливостях чинити тиск на Київ і навмисно загострювати ситуацію в Україні. У цьому зацікавлена і Єврокомісія. І хоча в Брюсселі відкрито про це не говорять, саме український транзит є ключем до запуску "Північного потоку-2" після завершення його будівництва.

Один з інсайдерів цього проекту сказав кореспондентові DW, що здання газопроводу в експлуатацію затримається, за його оцінкою, десь на два роки. "Нічого страшного, - сказав він, - адже проект розрахований як мінімум на 30 років".

Затримку саме в два роки співрозмовник DW прогнозує тому, що після закінчення цього терміну видобуток газу в Європі скоротиться до такої міри і потреби в ньому так зростуть, що, вважає інсайдер, Єврокомісії буде не до України і геостратегії. Однак якщо "Газпром" і "Нафтогаз" зможуть домовитися, то дозвіл на експлуатацію "Північного потоку-2", на його думку, дадуть одразу.