Місто Славутич вже давно зажило славу інноваційної громади. Мер Володимир Удовиченко не пропускає жодної нагоди спробувати новітні управлінські підходи, аби модернізувати місто, дати йому нове життя. Після зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції декілька тисяч людей у місті-супутнику залишилися без роботи. Громаді потрібні інвестиції, аби мати перспективу без ЧАЕС. Чого тільки не робив Удовиченко: створив інфраструктуру підтримки малого і середнього бізнесу, агенцію з розвитку бізнесу і навіть "бізнес-інкубатор" для тих, хто ризикував починати власну справу "з нуля". "Все це працювало, тому що у нас на місці були широкі повноваження для прийняття важливих для бізнесу рішень", - розповів мер у розмові з DW.

Утім, упродовж останніх десяти років, нарікає Володимир Удовиченко, кожен уряд забирав у громад дедалі більше повноважень, аж поки жодних можливостей для підтримки бізнесу в громад не залишилося. "Сьогодні діє централізована система на рівні обласних державних адміністрацій. Вся дозвільна система зарегульована. А вона має бути у нас, у містах", - каже мер Славутича. Він наводить приклад: аби інвестору вирішити всі питання з відведенням земельної ділянки, а потім отримувати ще дозволи на будівництво, йому треба витратити більше року. "У нас у місті ми би видавали дозволи у рази швидше", - запевняє градоначальник.

Непереможна централізація?

Верховна Рада минулого скликання вже двічі розглядала законопроект, аби децентралізувати дозвільну систему. Двічі його було відхилено. Загалом Асоціацією міст України напрацьовано пакет законопроектів з децентралізації. З початком роботи нового складу Верховної Ради вперше за багато років у місцевого самоврядування з'явився шанс відвоювати свої базові повноваження і отримати кошти, необхідні для розвитку міст. У новій коаліційній угоді, підписаній лідерами урядових фракцій парламенту, містяться зобов’язання втілити всі ключові вимоги громад з децентралізації. Серед головних - передача громадам дозвільних функцій, таких як видача дозволів на будівництво. "Там, де забагато централізовано, там одразу виникає корупція", - сказав в інтерв’ю DW виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик.

Передати адміністративні послуги в компетенцію місцевих громад коаліційна угода передбачає впродовж 2015 року. Найпершою ж реформою має стати перерозподіл податкових надходжень таким чином, щоби в містах залишалися хоч якісь ресурси на базові потреби громад. В Асоціації міст України сподіваються, що у грудні Верховна Рада ухвалить нарешті зміни до Бюджетного і Податкового кодексів. "Якщо зміни буде ухвалено, то податкові надходження у бюджети міст, призначені для розвитку, зокрема, інфраструктури, збільшаться втричі", - прогнозує Мирослав Пітцик.

Нові податкові можливості

Громади, як передбачено запланованими реформами отримуватимуть 10 відсотків податку з прибутку підприємств, єдиний податок з малого бізнесу, а також податок на нерухомість і на землю. "Громади навіть отримають право самостійно встановлювати ставки податку на землю", - зазначає Пітцик. Таким чином громади вперше отримують не лише ресурс надходження коштів, але й повноваження з регулювання податків на місцевому рівні, залежно від пріоритетів громади.

Ще одним податковим інструментом, хоч і доволі скромним, буде можливість на місцях встановлювати ставку акцизного збору з продажу алкоголю і цигарок - в межах п'яти відсотків. Хоча меру Славутича Володимиру Удовиченку "акцизний експеримент" не до вподоби ("тепер місцева влада буде зацікавлена, щоб продавалось більше алкоголю і цигарок"), можливість регулювати податкові ставки на рівні громади відповідає практиці багатьох європейських країн. Хоча і податки в різних країнах громадам віддають різні.

Про місцеві податки: німецький досвід

У Німеччині, приміром, у руках мерів і місцевих рад є дуже вагомий інструмент не лише наповнення скарбниці міст, але й регулювання бізнес-середовища. Йдеться про "промисловий" податок (Gewerbesteuer). Кожна громада може самостійно встановлювати ставку цього податку з обороту, який сплачують всі підприємства. Мінімальна ставка становить 200 "базових пунктів" (це дорівнює семи відсоткам з обороту, податок вираховується за складною формулою), а в середньому становить близько 435 пунктів (15%).

Наскільки важливим є цей податок, показав на власному прикладі мер містечка Монгайм поблизу Кельна Даніель Ціммерманн. У 27 років він сенсаційно переміг на виборах міського голови, випередивши кандидатів від провідних партій. Обіцянку витягнути місто з боргової ями він виконав за три роки. Тепер його переобрали з результатом у 95 відсотків голосів. Секрет успіху полягає в тому, що Ціммерманн в кілька разів зменшив ставку промислового податку. Потім він запустив рекламну кампанію на регіональному радіо і їздив по бізнес-форумах, аби заманити компанії низьким податком. "Низький податок - це лише один пункт нашої інвестиційної програми. Ми йдемо на зустріч бізнесу в усьому. Приміром, ми гарантуємо надання дозволу на будівництво за п'ять тижнів. В інших містах на це часто доводиться витрачати п'ять місяців", - наголосив Ціммерманн у розмові з DW. За декілька років йому вдалося створити півтори тисячі нових робочих місць і збільшити податкові надходження у десятки разів.

Славутичу великі надходження поки не світять

Про тисячі нових робочих місць і мільйони зібраних податків очільнику Славутича Володимиру Удовиченку поки доводиться лише мріяти. Наразі він сподівається хоча б на те, що депутати виконають обіцянку і віддадуть містам дозвільні повноваження, що хоча би дозволить зменшити бюрократичне навантаження на бізнес. Щодо бюджетних реформ мер скептичний: Удовиченко вирахував, що його місту вони багато не принесуть. Обіцяне збільшення надходжень стосується далеко не всіх міст, а лише тих, де є великі надходження від податків, що переводяться у розпорядження громади. До того ж, йдеться поки лише про "другорядні" податки. Серйозних податкових стимулів для бізнесу в руках мерів поки не буде.