Про це свідчать результати дослідження, проведеного експертами управління Верховного комісара ООН з питань біженців та Міжнародною організацією з міграції. Міжнародні експерти вивчали, як дотримуються права мігрантів з колишніх радянських республік в теперішніх країнах Євросоюзу - Угорщині, Латвії, Литві, Польщі та Словаччині.

Виявилося, що імміграційна політика в цих країнах лише формується і тому влаштуватися на роботу там українським, молдовським і білоруським заробітчанам важче, аніж в "старих" країнах ЄС. Процедура легального працевлаштування надто ускладнена, термін дії трудового договору суворо обмежений, немає спеціальних державних органів для допомоги трудовим мігрантам.

Втім, поляки найбільше раді східним сусідам завдяки тому, що місцеві ЗМІ, розповідаючи про українських чи білоруських заробітчан, акцентують увагу на економічних перевагах мігрантів. Разом з тим, йдеться у досліджені, в Угорщині спостерігаються ксенофобські настрої щодо трудових мігрантів.

Уряд соромиться говорити з ЄС про захист трудових мігрантів?

Експерт комісії української греко-католицької церкви у справах мігрантів Григорій Селещук вважає, у тому, що права українських трудових мігрантів дискримінуються закордоном, винна сама українська влада.

"Є слабка політична воля захищати мігрантів. Коли ми говоримо про трудових мігрантів, значний відсоток з яких є з неврегульованим статусом, звичайно, уряду і політикам незручно говорити зі своїми колегами з Євросоюзу щодо таких людей, бо майже всі вони нелегали, за їхнім визначенням - майже злочинці. Є відсутність чіткого розуміння цих процесів",- каже Селещук.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Захар Бутирський