Працювати з поезією Пауля Целана, Рози Ауслендер, Зельми Меербаум-Айзінґер неможливо без любові до досліджуваного матеріалу, зауважив посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, вручаючи Петру Рихлу від імені німецького президента Йоахіма Ґаука орден «За заслуги перед ФРН», і додав: «Саме за цю любов ми хочемо віддячити».

Петро Рихло - доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького національного університету - знаний не лише своїми науковими працями в галузі літературознавства, але й власне перекладами на українську німецькомовної поезії Буковини. Як визнав германіст, перекладати він любить найбільше. «Це творення нових світів», - сказав Рихло.

Повернення Україні імен німецькомовних єврейських поетів міжвоєнного часу літературознавець з Чернівців розглядає як відновлення історичної справедливості. Адже тривалий час німецькомовна поезія Буковини була terra incognita в Україні.

Переклад як «паромна служба»

Дедалі частіше Рихло, який, до речі, є одним з ініціаторів поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ, звертається й до творчості сучасних німецькомовних поетів. Директорка фестивалю Ірина Викирчак наголосила, що саме завдяки його перекладам у Чернівцях уже три роки звучать тексти сучасних авторів з Німеччини, Швейцарії, Австрії. «Петро Рихло як місточок між двома культурами», - наголосила Викирчак.

Рихло тішиться, що вже підросло й покоління молодих перекладачів з німецької, і звернув увагу на важливість літературного перекладу для міжкультурного порозуміння. При цьому він згадав слова Пауля Целана, який називав переклад не інакше як «паромною службою». Працю таких «паромників», однак, легкою не назвеш. Письменник Ігор Помаранцев, наприклад, вважає перекладачів з німецької на українську справжніми героями, оскільки «доводиться долати жорстку граматику німецької мови».