Реформа органів внутрішніх справ (ОВС) в Україні виходить на новий рівень. В понеділок, 1 грудня, розпочне роботу консультативна місія Євросоюзу з питань реформування МВС. В складі місії вже працює 40 експертів, ще 30 планують залучити найближчим часом. Це питання є одним з центральних в коаліційній угоді, підписаній 21 листопада. Як повідомили DW у місії ЄС, її експерти розпочали свою роботу з ретельного аналізу наявної ситуації, а також доступних ресурсів - не тільки фінансових, але і в плані знання та професіоналізму.

Вже розроблено та урядом схвалено стратегію розвитку ОВС, а також концепцію їх реформування. За словами голови експертної ради при МВС України Євгена Захарова, пропонується створити вісім груп, які на основі цих документів сформулюють план дій. Про це прес-служба МВС повідомила у вівторок, 25 листопада.

Вимоги ЄС

Хоча в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС є положення, присвячені правопорядку, документ не висуває конкретних вимог до реформування ОВС. Він передбачає лише загальні положення щодо демократичності, поваги до верховенства права, прав та свобод людини, відсутність дискримінації. Відповідно до угоди, сторони повинні посилювати співпрацю щодо протидії міжнародній злочинності.

Як пояснив DW спікер місії ЄС Віктор Ройтер, головним стандартом Євросоюзу є публічна служба. "Поліція та суди мають стояти на службі населенню", - наголосив він і назвав основні вимоги: незаангажованість, справедливість, відкритість, транспарентність, відповідальність, професіоналізм, дотримання законів. Ціллю є відновлення довіри до ОВС. "Кінцева мета - реформувати все так, щоб люди довіряли правоохоронним органам", - говорить Ройтер.

Другою ціллю є боротьба з корупцією. "Вона всюди, з чим ми стикаємося, тут вона системна. Можливо, це культурне в цій частині світу", - дивується Віктор Ройтер. Втім, він наголошує, що багато інших країн стикалися з цією самою проблемою.

Радник з питань дорожньої поліції місії ЄС Міхаель Шраге говорить про необхідність децентралізації та узгодження завдань різних підрозділів міністерства, які зараз перетинаються та дублюються. "Ми орієнтуємося на європейські стандарти, за якими відповідальність та компетенції делегуються в області та райони", - говорить Шраге.

Колишній міністр внутрішніх справ Польщі Ришард Каліш привітав у коментарі DW рішення українського уряду залучити допомогу місії ЄС. Серед центральних завдань реформи він називає створення системи протидії корупції та чітке розділення компетенцій та повноважень між підрозділами МВС.

Реформування структури чи змісту?

Коаліційна угода передбачає перетворення міліції на національну поліцію. До її складу буде входити: поліція громадської безпеки, кримінальна, судова поліції, підрозділи спеціального призначення. Крім неї, в системі МВС передбачають прикордонну, міграційну служби, службу з найдзвичайних ситуацій та Нацгвардію.

З важливих перетворень варто назвати створення єдиного підрозділу спеціального призначення - протягом останнього часу їх чисельність в структурі МВС перевищила десяток. Патрульно-постову службу планують об’єднати з державтоінспекцією в єдину патрульну службу. Відповідний експеримент стартував у середу, 26 листопада, у місті Хмельницькому. За словами заступника голови МВС України Сергія Ярового, в ньому беруть участь 53 міліціонера, передає прес-служба відомства. Міхаель Шраге позитивно оцінює такий хід - він може призвести до "більш ефективної роботи та об’єднання сил, спільного виконання завдань, які багато в чому перетинаються". Місія ЄС буде супроводжувати цей пілотний проект.

Ришард Каліш вважає структурні питання не такими важливими в даний час. "Один з ключових аспектів реформи - це громадський контроль за поліцією, яка має природну схильність до розширення своїх повноважень та функцій. Відповідний нагляд значно знижує можливість порушення прав людини та громадянина", - пояснює польський політик.

Подібної думки дотримується і колишній голова прес-служби МВС України Володимир Поліщук. "Структура важлива, але для мене справжнє реформування розпочнеться тоді, коли, наприклад, в Київській міліції на одну вакансію буде вісім осіб, як у поліції Варшави", - зазначає він. Поліщук вітає реформу та погоджується, що структура повинна бути оптимальною, щоб вона не відволікала значних коштів. "Втім, якщо прибрати негативні моменти: корупцію, низьку зарплатню, відсутність соціальних гарантій, то навіть за нинішніх умов можна сподіватися на значне покращення роботи міліції", - наголошує експерт.

Демілітаризація МВС

Як у міністерстві, так і в місії ЄС одним з головних принципів реформи називають демілітаризацію відомства. Коаліційна угода також визначає МВС як цивільний орган, але при цьому в його складі передбачає Національну гвардію - "військове формування у системі МВС із функціями забезпечення правопорядку". За словами Міхаеля Шраге, подібну практику можна знайти і в ЄС, наприклад, у Франції це жандармерія, у Італії - карабінери.

Ришард Каліш говорить, що є противником військових підрозділів у структурі МВС. Саме він був одним з організатором відповідної реформи в Польщі в кінці 90-х років. Втім, він визнає, що українські реалії є наразі відмінними від польських. Нагадаємо, що Нацгвардію утворили на базі внутрішніх військ після перемоги Революції гідності, до неї увійшли активісти Майдану. Зараз вона виконує завдання в рамках АТО.

Володимир Поліщук пояснює, що міліціонери не мають військових звань, а є цивільними. "Якщо полковника міліції, припустимо, призовуть до лав Збройних сил, то він може прийти рядовим або сержантом. Тобто, це спеціальні, а не військові знання", - зауважує він. За словами співрозмовника DW, "ненормований робочий день, підпорядкування - ці фактори стфорюють ілюзію, що міліція воєнізована". Тому головний фактор демілітаризації - це зміни в організації роботи. "Зробити нормований робочий день, зрозумілі умови служби за контрактом, наприклад, до 16 години, як це за кордоном. Якщо людина викликається на роботу, то їй сплачуються додаткові гроші. Це вже буде по-справжньому цивільний спосіб організації", - говорить експерт.

Поліщук підсумовує, що реформа не буде ефективною без паралельної зміни інших структур: СБУ, судової системи, Генпрокуратури. "Коли починаєш реформи, то треба також повідомити людям, що можливе погіршення криміногенної ситуації, коли звільнять старих, а нових ще не навчать", - підсумовує експерт.