Мітингувати на підтримку видання Lb.ua та гендиректора телеканалу ТВі у четвер, 19 липня, до приміщення Генеральної прокуратури прийшло до сотні київських журналістів. Їхні вимоги припинити тиск на ЗМІ та їхні перевірки з боку фіскальних органів та прокуратури були, на думку самих мітингувальників, обґрунтованими, але навряд чи дієвими. «Тенденція тиску на ЗМІ вже стала настільки явною, що нікого вже цим не здивуєш. Навіть влада на наші акції та заклики не реагує», - констатує відомий український журналіст Мустафа Найєм. Адже хоча президент Віктор Янукович і доручив генпрокурору та голові Податкової служби перевірити законність відкриття кримінальних справ щодо представників інтернет-видання Lb.ua та телеканалу ТВі, журналісти не ймуть віри, що це змінить ситуацію.

Панічний страх

Як відомо, в Україні останнім часом почастішали конфлікти ЗМІ з податківцями, контролюючими органами та правоохоронцями. Так, 18 липня Генеральна прокуратура повідомила про порушення кримінальної справи проти представників інтернет-видання LB.ua у зв'язку з порушенням таємниці листування народного депутата. А за тиждень до цього стало відомо про порушення кримінальної справи проти керівника телеканалу ТВі Миколи Княжицького. Податківці звинувачують його в несплаті трьох мільйонів гривень до бюджету.

Раніше міжнародні організації заявляли, що свободи слова в Україні стало менше. Влада тисне на ЗМІ через їхніх власників, констатує, зокрема, у своєму щорічному звіті Freedom House. «На основних каналах останні два роки відбувається вичищення ефіру від політики, від критики влади, від реальних розслідувань. Простір свободи звузився дуже сильно», - прокоментувала DW і виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. Вона наголошує, що нині лише окремі ЗМІ готові відкрито заявити про свою опозиційність, та й ті наражаються на переслідування з боку влади. За словами Сюмар, Генпрокуратура все частіше почала використовувати кримінальні справи як елемент тиску на ЗМІ, аби «задушити» останні голоси у телеефірі.

Те, що перевірки ЗМІ з боку державних служб почастішали, самі журналісти пояснюють наближенням парламентських виборів та панічним страхом влади перед критикою. «Владу дратує критика. Вони роблять все, аби відгородити свій електорат від інформації, яка їх дратує», - переконаний директор харківського опозиційного телеканалу АТН Олег Юхт.

Прокурор Києва Анатолій Мельник натомість категорично спростовує можливість політичного підґрунтя в порушенні останніх кримінальних справ проти представників ЗМІ. "Усілякі пересуди не мають ніякого, а особливо політичного підґрунтя ", - заявив Мельник на брифінгу у четвер. Він наголосив, що факт порушення кримінальної справи ні в якому разі не можна розцінювати як втручання в роботу ЗМІ.

Згуртуватися – найважче?

Самі журналісти не впевнені, чи вдасться ЗМІ згуртуватися та протистояти тиску влади. Коли цей процес минулого року розпочався в регіонах, журналісти центральних медіа не надто переймалися проблемами регіональних видань та телеканалів. Так, восени минулого року харківський опозиційний телеканал АТН на деякий час відключили від ефіру. Ще раніше харківського журналіста газети "Наша жизнь" побили місцеві міліціонери. А в Одесі з ефіру зникла незалежна телекомпанія "Круг".

Мустафа Найєм впевнений, що колеги по цеху «не прокинуться», допоки це не торкнеться особисто кожного з журналістів. «Будуть погрози. Прийдуть і згуртуються. У кожного є своя межа», - сказав Найєм. Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар, в свою чергу, взагалі не бачить можливості українським журналістам відбивати напади влади. «Це відбувається від повної безкарності і безконтрольності влади. Спочатку вони прибирають опозицію, потім менші подразники, такі як опозиційні ЗМІ», - каже Сюмар. Журналісти переконані, що ситуація не зміниться, допоки виборці не усвідомлять, яку владу вони собі обирають.