Чи існує гендерна рівність на українському ринку праці? Офіційно – так. Однак практика показує, що у жінок таки виникають серйозні проблеми із кар’єрним зростанням. Насамперед це пов’язано з труднощами у поєднанні професійного розвитку та догляду за дітьми. Аналіз ринку праці засвідчує, що чимало жінок на певному етапі відмовляються від амбіцій просування кар’єрними сходами через інші пріоритети, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle директор з маркетингу кадрового порталу HeadHunter.ua Сергій Дідковський. «55 відсотків резюме з пошуку роботи від випускників вищих шкіл – це резюме жінок. Тобто на початку кар’єрного шляху жінок більше. Але якщо проаналізувати резюме, які надходять, коли йдеться про посади у топ-менеджменті, то тут жінок лише 20 відсотків. Тобто, жінки десь губляться на цьому кар’єрному шляху», - констатує Дідковський.

Бізнес ставить свої умови

Водночас представник кадрового порталу переконує, що систематичної дискримінації на ринку праці в Україні немає. Як приклад він наводить свою компанію, де в керівництві переважають жінки. Сергій Дідковський переконаний, що причиною кар’єрної скромності жінок є насамперед усталені у суспільстві очікування від жінок як «берегинь сімейного вогнища». Навіть якщо жінка вже має перспективну посаду у великій компанії, тривала декретна відпустка може дещо загальмувати її кар’єрне просування, визнає Дідковський.

«Звичайно, відсутність в активній бізнесовій діяльності жінки, яка пішла у декретну відпустку, відображатиметься на її кар’єрному зростанні. Адже часто бізнес вимагає постійно бути на зв’язку. Топ-менеджери компаній часто не можуть хоч на кілька годин вимкнути мобільний телефон або поїхати у відпустку без комунікацій. Великий бізнес передбачає постійні комунікації. Якщо людини певний час немає «на зв’язку», це стримує її зростання», - каже представник HeadHunter.

"Треба знати ціну власної кваліфікації"

Як випливає з практики, на певному етапі жінки недооцінюють свої кар’єрні можливості і бояться через необхідність поєднувати сім´ю і роботу не витримати конкуренцію з чоловіками. Саме тому нерідко жінки погоджуються на нижчу зарплатню. Сергій Дідковський рекомендує жінкам бути більш наполегливими і під час пошуку роботи добре поінформуватися про те, скільки коштує на ринку праці їхня кваліфікація та професійні якості. «Для кожної професії є середнє значення. Наприклад, середнє зарплатне значення для професії «юрист», не зважаючи на стать, складає 8500 гривень. Кожен роботодавець знає всі ці середні значення і формує бюджет зарплатні згідно із цими реаліями. Натомість фахівцю треба чітко усвідомлювати свій професійний рівень та його ціну. Якщо кваліфікований юрист приходить влаштовуватися на роботу і не знає, скільки платять на ринку юристам з його кваліфікацією і просить набагато менше, то роботодавець зазвичай не проти платити менше», - каже Дідковський.

Однакова праця - однакова зарплатня

Хоча дискримінації жінок на українському ринку праці офіційно ніколи не існувало, у суспільстві все-таки поступово усвідомлюють, що реалії складаються не на користь матерів. Тому гендерна рівність дедалі частіше стає частиною корпоративної етики. Зокрема, акціонерне товариство «Оболонь» записало принцип гендерної рівності у колективну угоду. Компанія наголошує, що принципово виплачує однакову зарплатню чоловікам і жінкам. Нещодавно «Оболонь» стала одним з лауреатів конкурсу Євросоюзу «Рівні можливості: найкращий роботодавець».

Голова ради акціонерного товариства «Оболонь» Сергій Блощаневич у розмові з Deutsche Welle назвав акцент на гендерній рівності природнім для «Оболоні», оскільки на підприємстві традиційно серед співробітників домінували жінки – як і загалом у харчовій галузі. Сам же голова ради демонструє неабияку обізнаність у гендерних питаннях. «Останнім часом про ці питання багато говорять. Хоча тема геть не нова. За ініціативою Міжнародної організації праці ще 1951 року було укладено конвенцію про те, що чоловіки і жінки мають отримувати однакову зарплатню за однакову роботу», - нагадує Блощаневич.

"У політиці з рівністю ще гірше"

За словами представника «Оболоні», компанія традиційно сприяла молодим матерям. Зокрема, підприємство надає гнучкий графік роботи, а також десять додаткових днів до відпустки. Сергій Блощаневич, який відповідає на «Оболоні» за кадрову політику, переконує, що на його підприємстві жодних перепон для кар’єрного зростання жінок немає. Приміром, саме жінки переважають на відповідальних посадах в юридичному відділі, у бухгалтерії, більшість жінок серед провідних технологів. Рівність можливостей на «Оболоні», за словами голови ради, підтверджує і той факт, що жінки представлені і у топ-менеджменті компанії. Хоча й на «Оболоні» жінки поки, схоже, не повністю реалізували свій потенціал: з 12 директорів лише троє – жінки. Сергій Блощаневич переконаний, що це непоганий показник для України. «Я вважаю, що у нашій компанії в управлінській сфері значно краща ситуація із представництвом жінок, ніж загалом у державі. Серед державних службовців і на вищих політичних щаблях проблеми значно серйозніші. Хай би брали з нас приклад», - наголошує Блощаневич.

Дійсно, поки єдиної державної політики щодо гендерної рівності на роботі немає, українські компанії дедалі частіше проявляють ініціативу самі. Так, Європейський Союз відзначив низку компаній за підтримку жінок, які поєднують кар’єру і сім’ю. Серед них, зокрема, компанії «Галичфарм», «Майкрософт Україна» та «Ернст енд Янґ». Приміром, у топ-менеджменті «Галичфарм» майже половина жінок. «Майкрософт» надає матерям можливість працювати з дому, а «Ернст енд Янґ» надає мамам, які мають дітей віком до 14 років, можливість на власний розсуд використовувати 5 робочих годин на тиждень без зниження зарплатні.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Тетяна Бондаренко