1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські заробітчани міняють Росію на Європу

Євлалія Самедова, Віталій Дубенський2 вересня 2016 р.

Після анексії Криму навесні 2014 року кількість українських трудових мігрантів в Росії почала скорочуватися. Знизився і обсяг грошових переказів.

Росія, Європа, Україна, заробітчани
Фото: RIA Novosti

2013 рік став рекордним як за кількістю відвідувань українськими громадянами Росії, так і за обсягом грошових переказів, здійснених фізичними особами з РФ в Україну. У зв'язку з кризою в російсько-українських відносинах, яка виникла після анексії Криму і війни на Донбасі в 2014-му, число українських заробітчан у Росії стало скорочуватися. Динаміка обсягів грошових переказів українських зарогбітчан в 2015-2016 роках демонструє різке зниження в порівнянні з 2013 роком. За словами експертів, одна з причин полягає в тому, що українці стали рідше вибирати в якості місця роботи Росію.

Статистика щодо мігрантів та біженців

Біженці зі Сходу України в черзі на реєстрацію. Москва, вересень 2015 рокуФото: Julia Wischnewets

За даними Українського аналітичного центру (УАЦ), в 2013 році українські громадяни перетинали кордон з Росією 6 мільйонів разів. Глава Федеральної міграційної служби РФ (ФМС була розформована 5 квітня 2016 року. - Ред.) Костянтин Ромодановський повідомляв в 2014 році, що всього 2013 року в Росії працювало 2,9 мільйона українських громадян.



З 2014 року потік іноземних трудових мігрантів до Росії став скорочуватися - вже за перші два місяці року він впав на 5 відсотків. Причиною стала економічна криза - роботу в РФ стало знаходити важче, а заробітки знизилися. Скоротився і потік з України. "Після Майдану кількість українських заробітчан в Росії зменшилася як мінімум на 30 відсотків", - заявив DW президент УАЦ Олександр Охріменко.

Щоправда, майже одночасно почався новий процес - із зони конфлікту на Донбасі до Росії прибули біженці. На початку 2016 року в ФМС заявили, що з початку конфлікту на Донбасі в РФ осіло близько одного мільйона українських громадян. На сьогоднішній день, за даними Головного управління з питань міграції МВС, в Росії перебуває 2,5 мільйона українців, з них працездатного віку (від 18 до 59 років) - 1,9 мільйона осіб.

Сфери зайнятості: від будівництва до IT

Для того, щоб отримати право працювати в Росії, мігранти з України та країн СНД повинні придбати патент, що дозволяє офіційно працевлаштуватися. Той, хто готовий піти цим шляхом, знаходить можливість знайти роботу в різних галузях. "Дуже багато українців працюють в Західному Сибіру на нафтопромислах. Це пішло з часів СРСР, коли із Західної України цілими селами їздили працювати до Західного Сибіру вахтовим методом. Традиція досі залишається", - розповідає Охріменко.

Також, за його словами, після початку війни на Донбасі українці активно виїжджали працювати в Кузбас. "Є й ті, хто осів у великих містах, зокрема і в Санкт-Петербурзі та Москві, де вони працюють в банках, в ІТ сфері. Раніше основною сферою зайнятості було будівництво, але зараз це змінилося", - говорить експерт.

На одному з будівництв МосквиФото: DW/E. Samedova

На будівництві задіяні здебільшого нелегальні мігранти. Як розповів DW виходець з України Олександр, який живе в Росії з 2008 року, він заробляє підробітками на котеджних будівництвах, легалізуватися не збирається і знає багатьох співвітчизників з аналогічною долею.

За його словами, багато чоловіків заробляють і на великих будівництвах. Жінки, що нелегально приїжджають до Росії з України, вважають за краще зупинятися в великих містах, де легко "загубитися" і знайти роботу в соціальній сфері - доглядальницями, нянями, покоївками. Оцінити число таких мігрантів вкрай важко.

Перекази на батьківщину

Якщо виходити з обсягу зароблених коштів, значна частка яких, як правило, відправляється рідним, що залишилися в Україні, можна констатувати, що число заробітчан з України в Росії скоротилося. Як розповів DW директор сервісу "Золота Корона - Грошові перекази" Іван Сітнов, в доларовому еквіваленті за підсумками першого кварталу цього року обсяг переказів в Україну скоротився в порівнянні з першим кварталом 2013 року в 3 рази, в рублевому - приблизно на 10 відсотків.

"Якщо в 2013 році, згідно з даними Банку Росії, з РФ в Україну фізичними особами за всіма системами грошових переказів було відправлено майже 3,5 мільярда доларів, то в 2015 році тільки 1,2 мільярда, - каже Сітнов. - Знизилася в доларовому еквіваленті і середня сума грошового переказу, що відправляється з РФ в Україну: в 2014 році середній переказ за системою "Золота Корона" становив 394 долара. За підсумками першого півріччя 2016 року середній чек дорівнював 202 доларам". В середньому українські заробітчани заробляють в Росії 25-30 тисяч рублів, або 345-415 євро.

Українці прагнуть в Європу

Ще одна тенденція, що стала актуальною для української міграції - зміна пріоритетів при виборі країни для працевлаштування. "Тепер люди більше прагнуть до Євросоюзу", - відзначає Олександр Охріменко.

Особливо це стосується молоді. На першому місці за кількістю українських мігрантів серед європейських країн знаходиться Польща: за даними посольства України в цій країні, з 2014 року польські консульські установи видають щорічно на 30 відсотків більше віз для українців, ніж раніше.

Втім, як показує практика, країни Євросоюзу виявляються не єдиним варіантом для українських заробітчан. Як розповіла DW 55-річна доглядальниця Ірина з Вінницької області, яка доглядає московську пенсіонерку вже третій рік, її дочка ще рік тому збиралася наслідувати її приклад, але в підсумку вирішила поїхати на заробітки до Ізраїлю.

"Там уже працюють кілька її подруг - умови хороші", - пояснює вона. Ірина переживає за дочку, бо знає - в Ізраїлі небезпечно, трапляються теракти. "З іншого боку, мені в Москві теж зайвий раз страшно вийти на вулицю", - зізнається українка.

Як молоді українські науковці шукають перспективи у Європі? - DW Новини (24.05.2016)

10:12

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW