1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські заробітчани повертаються в ЄС

Вікторія Прихід
15 червня 2020 р.

Сотні українських громадян прагнуть знову потрапити за кордон після довгих тижнів карантину. Про те, що відбувається на українсько-польському кордоні - у репортажі DW.

Черги у Шегинях вже зі самого ранку
Черги у Шегинях вже зі самого ранкуФото: DW/V. Prykhid

Ранкову тишу селища Шегині, що на Львівщині, перериває постійне тарахкотіння валізових коліс. Приїхав черговий великий автобус із заробітчанами, які планують потрапити до Євросоюзу через піший пункт перепуску "Шегині-Медика". З великими наплічниками і валізами вони прямують через частину села до воріт кордону. Це - єдиний піший перехід з Польщею, який відкрили після карантину. Щодня сюди приїжджають тисячі громадян зі всієї України. 

"Подивіться, яка антисанітарія…"

Ще на дорозі, перед поворотом до українського контрольно-пропускного пункту (КПП), українців зустрічають прикордонники. Просять надягти маску, перевіряють документи. Справжня черга починається вже на нейтральній території, де очікують і без дотримання соціальної дистанції.

Пан Андрій: "Все досить сумно"Фото: DW/V. Prykhid

Пан Андрій зі Львова теж їде на заробітки . Він пояснює, що за таких умов не думається про дистанцію, а хочеться якнайшвидше перетнути кордон. Пішим переходом він іде уперше. На питання про умови перетину кордону в Шегинях, спершу намагається іронічно жартувати: "Насолоджуюсь перебуванням тут, хіба не видно?", але потім додає: "Насправді все досить сумно. Подивіться, яка антисанітарія… Це щойно тут трохи прибрали. А коли ми прийшли, тут була купа сміття. Даху немає. Стоїмо вже третю годину просто під дощем", - бідкається він.

Чоловік працює на будівництві у Варшаві. В Україні раніше працював постачальником алкоголю. "Чому я їду в Польщу? Тому що там - стабільність. Ти завжди отримаєш свою зарплату, на відміну від України. Ну і, звичайно, розмір зарплати. Він у кілька разів більший за наш", - каже чоловік. Тому готовий терпіти всі умови на кордоні. Нинішній  ажіотаж на пішому переході він пов'язує з тим, що люди хочуть заощадити, бо наразі це єдиний спосіб перетнути кордон найдешевше. На автомобільних пунктах пропуску, за його словами, приватні перевізники беруть по 50 злотих (близько 11 євро - Ред.) з людини.

Віктор Колодка, який також стоїть в черзі і їде в Польщу аж зі Сум, мріє заробити в Польщі на квартиру. Для цього не шкодує ні себе, ні фінансових вкладень. Щоб зараз дістатись до кордону, заплатив 1300 гривень. Чоловік розповідає, що їде на заробітки не вперше. І щоразу дедалі більше його земляків хочуть скласти товариство. "Цього разу теж з нами їде новенький. Люди просто не можуть знайти гідну роботу вдома, тому вибирають заробітки", - пояснює він. 

Читайте також: Кордон з Польщею: "убита" дорога Шегині-Краковець (відео)

Чому утворилися черги?

У понеділок, 15 червня, в черзі на кордоні очікувало приблизно 120 осіб.  Це небагато, кажуть у прикордонній службі. Напередодні було десь 400 громадян. Але ситуація постійно змінюється і до вечора знову може утворитись велика черга. Від початку червня, за словами виконувача обов'язків начальника західного регіонального управління Держприкордонслужби Олексія Гавеля, з України пішла масова хвиля від'їзду.

"Нейтральна зона" без даху над головоюФото: DW/V. Prykhid

За добу прикордонники оформляють до 2500 таких громадян. Однак, основна затримка, за словами Гавеля, за польською стороною. "Польські прикордонники здійснюють температурний скринінг, встановлюють правила перебування і законності підстав на вхід на територію Республіки Польща", - каже він і додає, що перевіряють дані українців аж до контактів з роботодавцями для підтвердження мети перебування.

Багнюка і недешевий чай

До польського КПП нейтральною територією веде вузенька доріжка з плитки. А поруч - ґрунтова стежка, яка після дощу перетворюється на болото. Дехто стає в цю багнюку, а дехто і валізи намагається поставити на лавки. "Лавки і смітники поставили нещодавно. Бо минулого разу, коли я їхав через кордон, їх не було. Нічого не було", - каже заробітчанин Євген, який прямує в Зелену Гуру. Він припускає, що це сталось через масові скарги. "Які умови? Тут навіть чаю нормально попити не можна. Просять за нього 25 гривень. Це дуже дорого", - каже Євген. 

Ґрунтова стежка після дощу перетворюється на болотоФото: DW/V. Prykhid

Читайте також: Україна отримає від ЄС 30 мільйонів євро на модернізацію пропускних пунктів

Водночас виконувач обов’язків начальника митного поста Мостиська Віктор Гладун, каже, що митники вже зробили на пішохідному митному переході все, що могли. "Ми поставили п'ять сміттєвих баків, щодня два сміттєвози забирають звідти сміття. Поставили лавки. Туалет працює. Намети рятувальники допомогли розставити", - стверджує митник.

Та найбільше люди у черзі скаржаться на відсутність накриття алеї, яка веде до польського КПП. Чи злива, чи град, люди годинами змушені стояти просто неба. Митники виправдовуються, що не можуть облаштувати дах в нейтральній зоні. "Це - дуже великі кошти, яких ми на даний час не маємо", - пояснює Віктор Гладун. Також виділити їх з грошей кредиту, який надала Польща на розвиток української прикордонної інфраструктури, не можуть. "Наскільки я знаю, зі 100 мільйонів гривень кредиту, 76 мільйонів мають піти на дороги до кордону. Решта - 24 мільйони гривень - на облаштування переходів в Рава-Руській, Краківці і частково Шегинях. Але йдеться про іншу реконструкцію. Накриття там не передбачено", - каже він. 

Другу хвилю черг на кордоні очікують у липні, коли Польща планує дозволити перетин кордону і для туристів. Тоді на заробітки за "безвізом" поїдуть і нелегальні працівники, або ті, які їдуть підшукати собі роботу. Прикордонники сподіваються, що великих черг тоді все ж вдасться уникнути завдяки відновленню залізничного сполучення з Польщею. 

Заробітчани: на сезонні роботи в Україну замість Польщі? (09.06.2020)

08:23

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW