Декілька десятків телекамер, величезна кількість журналістів напружено чекають біля входу до київської полікліники Державного управління справами - саме сюди прямо з аеропорту мають доставити звільнених із Росії політв'язнів-українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. Першим з'являється президент України Петро Порошенко, який веде матір та бабусю Афанасьєва. За декілька хвилин під'їжджає карета швидкої допомоги, і з неї виходять звільнені українці.

"Ми перемогли", - каже Афанасьєв до своєї матері, вперше обіймаючи її за довгий час. 26-річний Геннадій у чорній в'язничній робі виглядає стомленим, проте щасливим. У 73-річного важкохворого Юрія Даниловича від хвилювання трясуться руки, проте обидва поспішають висловити подяку за підтримку. "Десять місяців, один рік і десять днів я чекав цієї хвилини. Я вірив, що вона настане", - були перші публічні словами Солошенка на волі.

Чому саме Афанасьєв та Солошенко?

Геннадія Афанасьєва затримали у травні 2014 року в Сімферополі. Його звинуватили в участі у терористичному угрупуванні, організованому Олегом Сенцовим, та підготовці терактів у Криму. Афанасьєв погодився на співпрацю зі слідством, дав показання проти Сенцова та Кольченка й отримав сім років позбавлення волі.

Проте під час процесу над "кримськими терористами" у Ростові-на Дону він заявив, що усі його свідчення були дані під тиском унаслідок катувань. Згодом його адвокат Олександр Попков детально описав усі тортури, які пережив Афанасьєв. Кримчанина відправили відбувати покарання у Сиктивкарі на півночі Росії, де тиск на нього продовжувався - значну частину ув'язнення він провів у штрафному ізоляторі. Під час етапування та через погані умови утримання Афанасьєв дістав зараження крові, що спричинило фурункульоз, який йому не лікували.

Юрія Солошенка, 73-річного пенсіонера з Полтави, звинуватили у шпигунстві та засудили до шести років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Справа Солошенка розглядалася у режимі секретності, тому більшість деталей залишилися невідомою. До виходу на пенсію Солошенко був директором заводу "Знамя", який виробляв компоненти для радіоелектронної зброї. Юрія Даниловича затримали в Москві у серпні 2014 року, куди він прибув на запрошення товариша - начебто задля випробування нового приладу. Саме тоді йому висунули звинувачення у шпигунстві, а ще через рік винесли вирок. Більше року він утримувався у тюрмі "Лефортово", де йому обмежували зустрічі з родичами та українськими консулами. Під час ув'язнення стан чоловіка погіршувався. На тлі нервової напруги хворе серце весь час змушувало звертатись до лікарів, а згодом у Солошенка виявили онкологічне захворювання.

За словами адвокатів, правозахисників та учасників переговорів щодо звільнення, саме ці фактори загрози здоров'ю та життю стали вирішальними для повернення саме цих ув'язнених першими. Офіційно Афанасьєв та Солошенко були помилувані Володимиром Путіним за їхнім проханням без визнання власної провини. Натомість до Москви доправили двох громадян України - одеських журналістів Олену Гліщинську та Віталія Діденка, яких звинуватили в сепаратизмі та спробі створити "Народну раду Бессарабії".

Скільки українців ще утримується в РФ?

За даними організації "Меморіал", у російських в'язницях утримуються щонайменше 20 політичних в'язнів-українців. У більшості справ російським судом вже були винесені вироки. У пресі ці гучні процеси відомі як "справа кримських терористів", "кавказька справа", "справа шпигунів" та "справа кримських татар".

Надія Савченко, яку звільнили у кінці травня, стала першою з українців, які повернулися додому. У "справі кримських терористів" залишається ще троє фігурантів, які досі перебувають за ґратами в Росії. Серед них Олег Сенцов та Олександр Кольченко, які отримали 20 та 10 років позбавлення волі відповідно, а також Олексій Чирній, який визнав свою провину та отримав сім років ув'язнення.

У ході гучної справи Миколи Карпюка та Станіслава Клиха, розгляд якої нещодавно завершився у Грозному, українців засудили до 22,5 та 20 років позбавлення волі відповідно за начебто участь у першій чеченський війни проти російських військ. Обидва засуджені своєї провини не визнають та стверджують, що зізнання давали під тортурами.

Окрім Юрія Солошенка, у шпигунстві також звинувачують ще двох українців - Сергія Скирту та Валентина Виговського. Процес проти кримського бізнесмена Виговського був закритим, він отримав 11 років суворого режиму.

Окремо проходять справи Сергія Литвинова, якого ув'язнили на вісім з половиною років колонії суворого режиму, а також кримських євромайданівців Олександра Костенка та Андрія Коломійця. Останніх кримський суд визнав винними у нападах на співробітників "Беркуту" в Києві навесні 2014 року, вони отримали чотири та десять років ув'язнення відповідно.

"Справа кримських татар" об'єднує декілька окремих справ. Ідеться про справи учасників мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі, несанкціонованої зустрічі Мустафи Джемілєва 3 травня 2014 року на адміністративному кордоні з Кримом, а також про справу заборони Меджлісу кримськотатарського народу та справу проти організації "Хізб ут-Тахрір". Точну кількість обвинувачених по цих справах дізнатися не вдається, адже протягом останніх двох років велика кількість кримських татар на півострові зникла. За даними Меджлісу, кількість утримуваних сягає двох десятків людей.

Хто наступний повернеться?

Під час повернення як Надії Савченко, так і Афанасьєва та Солошенка президент Порошенко наголошував, що це стало можливим завдяки мінським угодам. "Так, нам вдалося! І так ми будемо робити, доки останній українець не буде визволений із заручників. Ми будемо продовжувати, щоб і Сенцов, і Кольченко, і всі інші повернулися додому", - заявив Порошенко журналістам.

Учасники переговорних процесів зазначають, що у великій мірі процес помилування та повернення ув'язнених залежить від політичної волі, а домовленості досягаються на вищому рівні. Представниця України у гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи в Мінську Ірина Геращенко неодноразово зазначала, що у першу чергу мають бути звільнені в'язні, які мають проблеми зі здоров'ям.

На даний момент, за словами правозахисників, які проводять кампанію LetMyPeopleGo, найскладніша ситуація у двох арештантів. Це Станіслав Клих, якого дуже сильно катували, що вплинуло на його психологічний стан. А також Олексій Чирній із "групи Сенцова", до якого теж застосовували тортури. За останніми повідомленнями, Чирнія вже доставили до Москви з постійного місця ув'язнення для проходження психологічної експертизи. Ці факти вказують на те, що Клих та Чирній можуть стати наступними українськими політв'язнями, яких звільнять або обміняють.