У ході конференції, яку проведуть цього місяця в Харкові за підтримки німецького політичного фонду імені Генріха Белля, йтиметься про те, якими насправді нині є родини в Україні. Адже окрім задекларованої законом форми родини, є багато інших моделей. Звичною справою в Україні вже стали родини, які відмовилися мати дітей або такі, що всиновлюють дітей. Є й одностатеві сім’ї, які теж хочуть мати дітей.

Дійсність виглядає так, що ці родинні моделі держава не лише не підтримує, а навіть навпаки, примушує відчувати дискримінованими, каже віце-президент жіночого об'єднання “Сфера” Анна Шаригіна, яка тривалий час досліджує це питання. В розмові з Deutsche Welle вона апелювала до того, що треба відмовлятися від застарілого стереотипу, ніби дружина-це обов’язково красуня-господарка, а батько – сильний і годувальник. Треба розширювати кордони світогляду людей, каже Шаригіна й пропонує починати зі школи, де і досі пропагують, що родина – це тільки «Мама, тато, я – щаслива сім’я».

«А що робити іншій половині класу, дітям, яких інакше виховують, приміром тільки бабусі й дідусі. Або не дай Боже, у закладі дізнаються , що дитина з одностатевої сім’ї!», - каже Шаригіна.

Одностатеві родини теж хочуть мати дітей

За даними жіночої організації, в Україні , як і в Європі, 5-7 відсотків населення мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію, 20% з них є батьками, а 70% хочуть мати дітей. Як каже Шаригіна, представники сексуальної меншини у таких прагненнях нічим не відрізняються від батьків чи матерів-одиначок.

Але досягти мети й усиновити дітей їм занадто складно. Передусім через упереджене ставлення й завеликі бюрократичні бар’єри. Науковці, розповіла віце-президент жіночого об'єднання “Сфера”, хочуть на своїй конференції у Харкові роз’яснити цю ситуацію чиновникам, яких теж запросили до участі в заході. Адже підтримка – фінансова, моральна чи законодавча – потрібна усім без винятку родинам.

Автор: Олександра Індюхова

Редактор: Леся Юрченко