"Якщо у літні місяці в супермаркетах наші волонтери збирали десять-п'ятнадцять возиків продуктової провізії для воїнів на Схід, то нині заледве назбирується один маленький возик", - каже координатор громадської ініціативи "Допомога армії України" Юрій Дмитришин. За словами активіста, це – наочний доказ дуже значного спаду громадської активності. Причому, каже Дмитришин, йдеться не лише про продукти харчування, але й про медичну, технічну й фінансову допомогу та забезпечення амуніцією.

Волонтер нарікає, що працювати стало значно важче. "Люди менше цікавляться, менше приносять, менше перераховують грошей, спад десь на 70 відсотків. Відповідно немає змоги закуповувати найнеобхідніше. Але потреби на фронті не зменшилися, а навпаки - з настанням зимового періоду навіть зросли", - каже Дмитришин.

Заяви влади обумовили спад

Волонтер переконаний, що градус активності громадян гучними заявами про перемир’я та повне забезпечення потреб армії збиває влада. "Люди чують ці заяви і усуваються, вони виснажилися конфліктом, вони намагаються ізолювати себе від негативної інформації. Натомість влада не поспішає перебрати на себе функції із забезпеченням", - обурюється координатор "Допомоги армії України". Він , зокрема, висловлює сумніви щодо того, наскільки ефективно держава використовує кошти, отримані від громадян за рахунок запровадження в Україні тимчасового загальнодержавного військового збору у розмірі 1,5% від доходів фізичних осіб.

Співпраця лише на словах

Спад активності фіксують і волонтерські групи, які працюють не лише на Заході України, але й на всеукраїнському рівні. "Ми спостерігаємо, що люди переключилися на особисті проблеми", - відзначає в коментарі DW активістка всеукраїнської ініціативи "Вернись живим" Тетяна. Мовляв, люди "пробуджуються" лише коли чують або читають повідомлення про смерть.

"Влада говорить про якесь придумане перемир’я, показує, що хоче співпраці з волонтерами, але жодних реальних кроків із забезпеченням не робить. Місяць тому ми збиралися за участі Міноборони, яке обіцяло роздати кошти для роботи волонтерських груп - досі ніхто жодних грошей не бачив", -зауважує волонтерка. Тетяна нарікає, що політики переключили увагу громадян на вибори, це підхопили провідні ЗМІ, а війна відійшла на задній план.

Шахраї підривають довіру

Водночас, констатують активісти, в країні побільшало випадків шахрайств щодо допомоги армії, що, у свою чергу, підриває довіру громадян до роботи волонтерських груп. "Збирачів зі скриньками для грошей на АТО можна побачити чи не біля кожного світлофора", - скаржиться Юрій Дмитришин. Правоохоронці повинні більше приділяти цьому увагу, вважає активіст.

Увесь волонтерський рух зав’язаний на довірі людей, і якщо вона зникне, то і руху не стане, пояснює представниця ініціативи "Вернись живим" Тетяна. Тож шахрайські схеми, які нині налагодили деякі фонди чи інші організації, аби видурити гроші у людей, дуже шкодять роботі справжніх волонтерів.

Злочин є, а покарання?

В управлінні міліції у Львівській області DW підтвердили, що збирачів зі скриньками дійсно чимало, але притягти їх до відповідальності – неможливо. Ці люди працюють легально, мають юридичні адреси, посвідчення, платять податки, але прослідкувати, чи витратили зібрані гроші за призначенням - нереально, кажуть у прес-службі УМВСУ Львівщини.

До того ж, із заявами про шахрайство поки ніхто не звертався, просять лише перевірити того чи іншого збирача. На разі одну особу таки притягли до відповідальності: днями один із місцевих судів Львівщини виніс вирок чоловіку, який зі скринькою збирав гроші начебто для Нацгвардії. Тепер чоловік змушений буде заплатити штраф.

Бізнес та громади виснажилися

Андрій Салюк, координатора ініціативи "Львівський лицар", яка з початку війни займається технічним забезпеченням вояків, заспокоює: шахрайства з допомогою – це не масове явище, яке може вплинути на рішення не допомагати. "Цим просто зручно прикритися, аби не допомагати. Якщо людина хоче зробити пожертву, то поцікавиться організацією, де є офіс, перегляне звіти, зрештою, сама купить, що треба", - пояснює Салюк.

Зазвичай, додає активіст, надійні організації мають сталі місця збору коштів чи іншої провізії, а робота мобільних збирачів є більш підозрілою. Волонтер переконаний, що шахраї – це далеко не основна причина спаду активності. "Люди справді матеріально виснажилися, підприємці вичерпалися, бізнес сам потребує допомоги. А ті, хто має великий бізнес, не поспішають допомагати", - зазначає Салюк. На його думку, влада мала б активізувати та мобілізувати населення, волаючи у всіх ЗМІ, що в країні війна, а не присипляти пориви та пильність громадян угодами про перемир'я, які насправді не виконуються.