Від часу повалення режиму Віктора Януковича минуло вже понад півтора року. Однак процес повернення грошей, незаконно виведених з України колишнім президентом та його оточенням, триває вкрай повільно. За даними київського представництва ЄС, українські правоохоронці змогли повернути лише 10 мільйонів гривень, що дорівнює одному відсотку від заблокованих у європейських країнах фінансових коштів, пов'язаних з колишніми українськими можновладцями.

"У березні 2016 року ЄС переглядатиме санкційний список, і у нас є відчуття, що більшість санкцій з оточення Янковича будуть зняті", - зауважила в інтерв'ю DW експерт Центру протидії корупції Дар'я Каленюк. Своє побоювання вона пояснила тим, що українські правоохоронці "мляво збирають докази про корупційне походження цих грошей, а їхні справи розсипаються через бездіяльність Гепрокуратури".

Негласна домовленість?

Каленюк критикує, що справи колишніх високопосадовців не доводяться до суду, хоча доказова база, за її словами, у справах є. "Складається, враження, що є негласна домовленість нової влади зі старим режимом, щоб ніхто нікого не займав", - каже Каленюк.

Водночас експерт Центру протидії корупції теж визнає, що в Україні бракує кількох законодавчих норм, які б дозволили правоохоронцям більш ефективно відслідковувати й повертати вкрадене Януковичем та його соратниками.

У самій Генпрокуратурі повільне розслідування розкрадання держбюджету з боку представників колишньої влади пояснюють передусім недосконалим у цьому моменті законодавством. "Розслідування проходить не так гладко, - визнав, зокрема, заступник генпрокурора України Віталій Касько. Виступаючи цього тижня в Києві під час одного з круглих столів, він пояснив: "Слідчі нарікають, що всі високопосадовці виїхали в Росію і посилаються на те, що чинниий КПК не дозволяє арештовувати та конфісковувати майно за відсутності особи чи третіх осіб".

Усі карти в руки

Аби усунути це, Міністерство юстиції України спільно з Генпрокуратурою та за підтримки експертів Євросоюзу розробило пакет законопроектів, який повинен, так би мовити, "розв'язати" руки правоохоронцям у поверненні незаконно виведених активів. Це низка взаємопов'язаних законопроектів, які, зокрема, передбачають створення агентства з виявлення, розшуку та управління активами, отриманих від корупційних зловживань.

Крім того, ці законопроекти мають на меті удосконалити правовий механізм арешту активів третіх осіб. "Якщо високопосадовець оформив майно на родичів, водія, офшорну компанію, а у слідчих є обгрунтовані підозри, що воно отримано незаконним шляхом, то вони можуть його арештувати, аби воно не було вивезено за кордон", - пояснив міністр юстиції України Павло Петренко. За його словами, агентство з розшуку та управління активами зможе миттєво комунікувати з відповідними органами за кордоном й оперативно отримувати інформацію про походження грошей тих чи інших осіб, аби мати можливість блокувати підозрілі рахунки українських високопосадовців за кордоном.

Цей пакет законів вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Остаточне голосування очікується на початку листопада. Попередні дебати продемонстрували, що депутати мають ще чимало зауважень. Здебільшого нарікають на те, що агентство з розшуку й управління активами не повністю фінансуватиметься з держбюджету, а частково залежатиме від власного заробітку. Адже законопроект передбачає, що 25 відсотків від суми, яку детективи знаходитимуть і повертатимуть країні, агентство зможе витрачати на власні потреби.

На думку голови фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрія Луценка, створення такого органу може призвести до корупції. Виступаючи з парламентської трибуни, він зазначив, що в законі є "стратегічно неправильна позиція, яка відтворює традиції Азарова, - винагородження державних службовців окрім заробітної плати".

Лише закону не достатньо

Автори законопроекту таку критику відкидають. Вони пояснюють, що частина грошей, які вдасться повернути державі, йтиме не на додаткове винагородження держслужбовців, а на організаційні потреби самого агентства та проведення спецоперацій.

Експерт Центру протидії корупції Дар'я Каленюк теж визнає, що для прискорення повернення вкрадених Януковичем і Ко. грошей потрібні законодавчі зміни. Однак, додала вона, лише ухвалення нових законів не достатньо - потрібна ще й політична воля, аби ці закони справді працювали.