"Гуцульський борщик з білим бурячком, або грибова юшка, потім картопля з м'ясом - як печеня або зі шкварками. Банош з бринзою, картопляники, книші, узвар, трошки нашої наливки-самогонки і хліб" , - господиня Галина Мокан з Верховини, що на Івано-Франківщині заклопотано перераховує страви, які вона має приготувати на обід туристичній групі. Це додатковий елемент екскурсійної програми, який замовляють деякі туроператори для своїх клієнтів.

"Хата-стая" Галини Мокан - один з найпопулярніших пунктів в карпатських туристичних маршрутах. Її музей - особливий. Побудований як справжня "гуцульська стая" - місце, де вівчарі на полонинах варять сир, - із казанком над відкритим вогнищем. Тут показують, як готується сир: як варять молоко, кидають туди закваску, витягують сир. "Ми дозволяємо гостям самим мішати молоко, витягти сир. Відтак даємо спробувати на смак. А потім просимо на обід до справжньої гуцульської хати, у якій справжні канапи, ліжники, гуцульські строї", - каже Галина Мокан.

Така екзотика туристів захоплює. Щодня у "Хаті-стаї" по вісім екскурсій. Для їх обслуговування працює вся родина: Галина водить екскурсії, хрещена готує страви, чоловік розважає гостей грою на сопілці.

"Наплив туристів - дуже великий. Більшість гостей - з Києва, хоча цього року багато було одеситів. І зі східної України приїжджають. Білоруси майже щомісяця є. Туристам тут подобається. Їм цікава наша бувальщина, з захопленням слухають нашу говірку, дивляться, як варимо сир. Часто його купують. Як правило, сир будз, бо він - солодкуватий, а бринза - солена, не всім подобається", - розповідає господиня. Такий бізнес Галина Мокан відкрила два роки тому. І зараз від гостей відбою немає. Цього року, каже, інтерес до її "стаї" був особливо великим. 

Туристів багато по всій Україні

Туристів в Україні побільшало не тільки в Карпатах. Закарпаття, Херсонщина, Одещина влітку теж були переповнені. У Центрі розвитку туризму України підрахували, що цього року внутрішній туризм в Україні зріс від п'яти до 10 відсотків в залежності від регіону. А у Львові та Одесі зростання у порівнянні з минулим роком взагалі на рівні 20 відсотків.

"Так, ми маємо більше гостей. Хоча точної цифри ще не знаємо, але це однозначно більше, ніж торік. Цього року у нас з'явився новий сегмент: приїхали азіати, стали повертатись туристи з західних країн. Це дуже важливо, бо після 2014 року ми спостерігали великий спад", - розповідає директорка Департаменту культури і туризму Одеської міської адміністрації Тетяна Маркова.

За її словами, змінюється сам образ туриста: якщо раніше переважно йшлося про індивідуальний туризм, то тепер дедалі більше приїжджають туристичні групи. Часто вони чітко зорієнтовані на фестивалі, гастротури, медичний або діловий туризм.  Через зростання туристичного потоку в Одесі лише за цей рік з'явилось до десятка нових готелів та хостелів.

Україною мандрують через бідність і цікавість

Однією з причин, що через яку українці мандрують саме по Україні, є брак коштів для організації поїздки за кордон, де відпочинок дорожчий, пояснює керівник Центру розвитку туризму Володимир Царук. "Інша причина - це те, що українцям стає справді цікаво подорожувати країною. У нас з'являється дедалі більше креативних ідей, які цікавлять потенційних туристів: багато тематичних фестивалів, креативних ресторанів з шоу. Це приваблює туристичні потоки", - розповідає Царук.

Креатив туристичного бізнесу настільки захопив українців, що в пошуках ефектних вражень і емоцій від мандрівок, вони побили показники по внутрішньому туризму до 2014 року, тобто до війни. Якщо Одесу в 2012 році відвідали мільйон туристів, то у 2016-му - уже понад 2 мільйони гостей. Львів у 2012 році міг похвалитись 1,7 мільйона відвідувачів, а у 2016-му їхня кількість зросла до 2,5 мільйона.

Ще одна причина, завдяки якій збільшені туристичні показники, - повернення  іноземних туристів. За даними міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за перше півріччя до України в'їхали на 8,7 відсотка більше іноземних туристів, ніж за аналогічний період 2016 року. Причому, за словами Володимира Царука, замість російських гостей дедалі частіше приїжджають громадяни Туреччини, країн Балтії, Польщі, Білорусі. "Цьому сприяє відкриття нових авіасполучень, наприклад від авіакомпанії Wizzair. Крім того, тут - недорого, безпечно. Страху немає, бо іноземці побачили, як відбувався фінал "Євробачення-2017", все було спокійно. Україна їм виглядає такою ж європейською країною, як наприклад, Польща, і тому попит на нову країну зіграв свою роль", - додає експерт.

Хто заробляє на туристах?

Туристичний бум обернеться ще й непоганими прибутками. За підрахунками, наприклад, львівського Інституту міста, у середньому турист перебуває в місті 3,5 дні та залишає 139 євро. Для великих міст - це сотні мільйонів євро в рік. Хоча місцевим бюджетам від туристичного буму перепадають крихти. Наприклад, торік в Одесі туристичний збір, який сплачують готелі, хостели за туриста, становив 4,6 мільйона гривень. У Львові -  ще менше, а саме 3,9 мільйона гривень. Навіть якщо порахувати зростання на 20 відсотків, надходження до скарбниці будуть також не будуть відчутні.

Хоча чиновники цим не дуже переймаються. "Річ не у тому, щоб заробити три, чотири чи 10 мільйонів. Нам важливо, щоб Львів був комфортним, були робочі місця. За останні кілька років туризм створив в місті приблизно 10 тисяч нових робочих місць. Він дає роботу понад 20 професіям: перекладачам, покоївкам, менеджерам ресторанного та готельного бізнесу, кухарям, гідам. А крім того, туризм робить місто інвестиційно привабливим. Коли місто "на слуху", це дозволяє набагато легше вирішувати справи, наприклад, з міжнародними організаціями", - переконує Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова.

І поки в місцевих органах влади лише чекають на майбутні дивіденди від туристичного бізнесу, родина Галини Мокан вже почала будувати котедж на 18 місць, щоб надавати любителям екзотики ще й можливість переночувати біля її "стаї", перетворюючи таким чином, туристичний бізнес на нову українську "золоту жилу".