7 лютого завершується термін повноважень Ніни Карпачової, Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Відтоді починається 20-денний термін для висування кандидатів на цю посаду, які по тому мають пройти парламентський комітет з прав людини. Згідно з законом, кандидати мають проживати в Україні останні п'ять років, бути не молодшими за 40 років і мати досвід правозахисної діяльності.

А надто, як нагадують в Українській Гельсінській спілці з прав людини, їхніми рисами мають бути - безсторонність, незалежність, компетентність, плюралізм та підзвітність. Саме такими основними вимогами має керувати парламент, обираючи нового Уповноваженого, згідно документів ПАРЄ і ООН. У спілці наголошують на безпартійності претендента: "Це має бути людина з доброю репутацією, яка не бере участі у політичній діяльності і відома своїми моральними чеснотами".

Колишній генпрокурор - чим не омбудсман?

Як поділився з Deutsche Welle виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, є небезпека, що провладні депутати можуть підтримати політично заангажованого претендента. Так, неофіційно називають кандидатуру колишнього Генпрокурора Геннадія Васильєва. Бущенко нагадує, що Ніну Карпачову теж обрали як депутата від Партії Регіонів: "У 2007 році ця посада була предметом політичного торгу".

На думку правозахисника, нині небезпека, що оберуть політика, ще вище, адже, прогнозує Бущенко, будуть намагатися обрати саме провладного політика. Директор Гельсінскої спілки підкреслює, що це небезпочно для такої посади, тому незалежним активістам слід наполягати, щоб Уповноваженим стала людина, яка не ассоціюється з політикою, а тим більше - з певною партією.

Кампанія за Захарова

Тому й Гельсінска спілка збирає підписи під відкритим зверненням до спікера і голів фракцій парламенту, де наголошують, що цю посаду не може обіймати держпосадовець, який зробив кар'єру в органах, що є традиційними порушниками прав людини - міліції, прокуратурі, службі безпеці. У тексті сказано: "Такий вибір сприйматиметься українським суспільством і європейською спільнотою як попрання ідеї захисту прав людини задля намагання влади поставити під контроль діяльність омбудсмана, у той час коли його завданням є саме контроль влади".

Правозахисники-підписанти вважають, що гідним кандидатом є правозахисник Євген Захаров. Президент Фонду якісної політики Михайло Мінаков каже - Захаров має репутацію принципового захисника прав людини, є одним з лідерів правозахисного руху і має значний авторитет у суспільстві. Але експерт зауважує: "Зважаючи на логіку нинішньої політичної конкуренції за контроль над сферою конституційних прав громадян, шанси пана Євгена стати омбудсманом незначні".

Водночас, за словами аналітика, президент Віктор Янукович неодноразово виявляв уміння ламати українські політичні традиції та робити неочікувані рішення. Правозахисник з Луганська Олексій Свєтіков навіть вважає, що регіонали можуть погодитись на кандидата з середовища правозахисників. На його погляд, це одна з стратегій Януковича – брати до влади колишніх опозиціонерів, як-от Владислав Каськів, Юрій Павленко. 

Знову Ніна Іванівна?

Обмежень щодо кількості термінів на посаді для однієї людини закон не містить, отже, теоретично, і Ніна Карпачова може знов бути переобраною. Втім, таких прогнозів ніхто не дає. Як зауважує Мінаков, Карпачова чотирнадцятий рік на посаді: "Це унікальна тривалість служби на посаді такого рівня. Зважаючи, що ситуація з правами людини в Україні радикально не покращувалася, така живучість має пояснюватися вмінням співпрацювати з різними складами парламенту, президентами та урядами".

Впродовж усіх трьох каденцій пані Карпачової проблемами залишалися тортури, торгівля людьми, утиски свободи слова, переслідування політопонентів тощо. Правозахисниця Людмила Коваль каже, якщо мова йде про середній бал "атестату" омбудсмана Карпачової, то за п’ятибальною системою це буде тверда трійка.

Водночас, за її словами, впродовж третьої каденції (2007 – 2012 роки) омбудсвумен намагалась не порушувати принцип безсторонності і демонструвати свою незалежність: "Але в умовах тотального наступу нової влади на права людини ці намагання виглядали кволими потугами, спрямованими на збереження хоча б формальних ознак  статусу головної правозахисниці країни".

Коваль, яка і в 2007 році підтримувала кандидатуру Євгена Захарова, вважає і зараз, що він найбільше відповідає вимогам до кандидата. Але бачить нині і інших можливих претендентів, це правозахисниця Катерина Левченко і заступниця міністра юстиції України Валерія Лутковська.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський