Петрушка буває кореневою та листовою. М'якоть у кореня ніжна та, на відміну від листя, у нього більш тонкий і ніжний запах. Чим менше корінь, тим кращий у нього смак, - кажуть німці про корінь петрушки (на фото: третій ліворуч). Багатий на вітамін С та каротин корінь петрушки використовують в супах та бульйонах, а також - в пюре з картоплею чи морквою.

На чолі стола - кольрабі. Це типовий німецький овоч, популярний як хрусткий компонент в супах чи ніжний овочевий гарнір на пару. Його назва походить від латинських слів caulis (капуста) та rapum (ріпа). У низці мов немає власного слова на позначення цього коренеплоду, тому в обіг увійшла назва - кольрабі.

Ця кудрява смарагдово-зелена капуста - один із популярних овочів у Німеччині. Його називають савойською, або валійською капустою. Класичний зимовий овоч багатий на вітамін С та клітковину. Цю капусту використовують для приготування гарніру чи супів. Німці з задоволенням їдять чіпси, приготовані з савойської капусти в духовці.

Ця дворічна рослина сімейства капустяні підвиду ріпи. Тонкі стеблі та довге листя - різновид травневої та осінньої ріпи. Вона екзотична навіть для Німеччини. Традиційні рейнські овочі можна знайти в травні, а потім восени, здебільшого на щотижневих ринках. За смаком та способом приготування дещо нагадує мангольд.

Ніжний часниковий запах та смак: черемша чи дикий часник росте в лісах Німеччини з березня по травень. Молоде листя використовують для приготування песто, соусів та спредів для хлібу. Часник дуже смачний у картопляному пюре та маслі з приправами. Але будьте обережні під час збору врожаю: рослина дуже схожа на отруйні травневі конвалії і крокуси.

Цей типово зимовий овоч ще називають "козелець іспанський". Те, що на перший погляд може видатися не дуже апетитним, в почищеному вигляді (чистити обов'язково в рукавицях) схоже на спаржу. Німці навіть іноді жартома називають цей овоч "спаржа для бідних". Очищені білі палички готують так само, як і спаржу - овоч, який дуже полюбляють німці.

Біла спаржа відома в Німеччині як "королева овочів", деякі навіть називають її "білим золотом". На початку сезону цей польовий овоч вельми дорогий, але популярний у Німеччині. Примітно, що біла спаржа мало відома в інших європейських країнах. Там частіше їдять зелену спаржу.

Редиска - назва цього овочу пішла від латинського слова radix - корінь. Цей надзвичайно корисний овоч завжди їдять сирим і часто додають до салатів чи подають у вигляді гарно нарізаних тонких спіралей до баварських закусок. Салат з білої редьки популярний і в Швабії.

Собак у Німеччині не їдять, хіба що за винятком "холодного пса", відомого також як "холодна морда". Цей вершковий шоколадний торт - беззаперечний хіт на дитячих днях народженнях. Його буквально змітають зі столів, а готувати дуже просто: в форму для випічки замість коржів викладаєте печиво, зверху шоколадний крем, потім ще печиво і ще шоколадний крем. Потім - на кілька годин у холодильник.

Сама назва підказує, що цей зайчик - "фальшивий", несправжній. Насправді така страва є м'ясним рулетом із свинини або яловичини з цибулею, спеціями та яйцем. Тільки людині з багатою уявою такий наїдок може здатися зайцем. Ймовірно, рецепт виник у часи дефіциту їжі після Другої світової війни.

"Укус бджоли" - класика німецької здоби, яку випікають на деках. Фактично це дріжджове тісто з кремовою начинкою та хрусткими смаженими мигдалевими пластівцями зверху. Звідки походить назва? Подейкують, що два учні кондитера з містечка Андернах відбили напад мешканців сусіднього Лінца за допомогою вирою бджіл. На честь перемоги андернахці влаштували свято. Так і вигадали пиріг "укус бджоли".

Страва "Пів півня" також не відповідає своїй назві. Замість м'яса вам принесуть житню булочку з товстим шматком сиру Гауда та кількома кільцями цибулі. І не забудьте додати гірчицю. Назва цього популярного на берегах Рейну наїдку, ймовірно, виникла в давнину через непорозуміння між носіями різних німецьких діалектів.

Таким самим питомо кельнським наїдком, як "пів півня", є і "небо та земля": ця страва складається з яблучного мусу та картопляного пюре. А подається найчастіше зі смаженою цибулею та кров'янкою. В Рейнланді це - невід'ємна складова меню кожної броварні. Під "небом" у назві розуміють яблука, а "землею" - картоплю.

Існує багато версій появи цієї страви в швабському регіоні на півні Німеччини. Одна з них стверджує, що під час посту ченці вирішили змішати подрібнене м'ясо, шпинат й іншу зеленину та заповнили цим фаршем конвертики з пісного тіста. Взагалі-то під час посту забороняється їсти м'ясо, тому ченці й сховали його в тісті. Не дивно, що інша назва швабських вареників - "обдури Бога".

"Соус чиновника" традиційно подають до вареної картоплі чи картопляного пюре. Спершу він вважався вечерею бідноти, адже в минулому чиновники були переважно небагатими. Соус, що складається з бульйону, цибулі, спецій та м'ясного фаршу, був популярним у Східній Німеччині - в НДР.

Всередині м'який, ззовні - хрусткий. Для випічки під назвою "бідний лицар" вам потрібні черстві булочки, розмочені в суміші молока, цукру та яйця, а потім обсмажені в маслі та посипані цукром. Можливо, у Середньовіччя саме цим замість м'яса харчувалися бідні лицарі? Нині таким чином використовують залишки хлібу. Схожий рецепт є також в інших країнах. В Англії він має назву "бідні лицарі Віндзора".

Спагетті в морозиві? Ні, насправді йдеться про популярні солодощі, які можна замовити в кафе-морозиво в усій Німеччині: ванільне морозиво пропускають через спеціальний прес, зверху додають полуничний джем та посипають тертим білим шоколадом. Результат - солодка страва, яка справді дуже схожа на спагетті.

Насіння льону звичайного нічим не поступаються "заморському" суперфуду - насінню чіа. Експерти вважають льон рекордсменом за вмістом ненасичених кислот Омега-3. У Німеччині насіння льону традиційно додають до мюслі, до хлібних виробів або сирних соусів, які подають до відвареної "в мундирі" картоплі - на обід.

Буряк, за народними повір'ями, надає силу тим, хто ослаб, відвагу тим, кого долають страхи, а сум (або зимову нудьгу) перетворює на радість... Нагадаємо, що крім темно-бордового кольору, цей класичний для німецької кухні коренеплід є джерелом важливих вітамінів і мікроелементів.

Вона може не тільки жалити. Кропиву вважають джерелом корисних речовин. Серед них - мінеральні солі та вітаміни A, C, E. Збирати її краще в рукавицях, але під час обробки жалячі ворсинки ламаються. Тому кропиву можна вживати без страху - в салаті, супі або освіжаючому смузі.

Вишні - ще одне джерело необхідних нам вітамінів, мікроелементів (мідь, залізо, цинк та інші) та макроелементів (калій, кальцій, фосфор, магній), а також низки органічних кислот. Вишні (як і солодка черешня) - зміцнюють імунітет, покращують роботу мозку і навіть допомагають налагодити сон.

Чорниці містять більше антиоксидантів, ніж будь-які інші овочі і фрукти. Ідеальний профілактичний засіб проти простудних і серцево-судинних захворювань та алергій на шкірі. На думку експертів, це чудовий вітамін для нашого мозку. Мало чим поступаються чорницям ягоди темного і червоного кольорів: смородина, ожина, журавлина, брусниця...

Вміст вітаміну С в плодах обліпихи є в багато разів вищим, ніж, наприклад, в апельсинах або лимонах. Прихильники веганства цінують ці ягоди і за наявність вітаміну В12, що міститься зазвичай в продуктах тваринного походження. Німецька батьківщина обліпихи - прибережні райони Балтійського моря.

Завдяки вмісту в них селену, вітаміну Е, магнезію, білку, ненасичених жирних кислот омега-3, інших вітамінів і мікроелементів, насіння гарбуза дуже корисне для профілактики появи зморшок. А чайною ложкою олії з насіння гарбуза в Німеччині присмачують традиційний гарбузовий суп.

Ароматні ягоди чорної смородини - місцевий конкурент суперфуду з Китаю - ягодам годжі (або дерези звичайної). Корисних речовин і вітамінів в смородині аж ніяк не менше, а ось калорій (якщо не захоплюватися нею у вигляді варення) в ній мало.

Щорічно кожен житель Німеччини з'їдає в середньому 17 кілограмів яблук. Низькокалорійний продукт містить велику кількість вітамінів і органічних кислот і, як відомо, позитивно впливає на діяльність мозку, серця, корисний для шкіри, знижує ризик захворювання на діабет.

Грюнколь, або капуста Кейл - зимовий вид капусти, популярний в Німеччині. Вона добре поєднується з ковбасою або картоплею. Ста грамів капусти вистачить, щоб забезпечити організм добовою дозою вітаміну С. У капусті Кейл в достатній кількості містяться вітамін А, залізо і кальцій.