Університетська клініка в німецькому місті Мюнстер. Усі „хворі” з’явилися на роботу вчасно й перебувають у чудовому настрої. Попри те, що їм доведеться зараз переодягатися в піжами й лягати в ліжка в справжніх палатах – з апаратами штучного дихання, кухлями Есмарха, крапельницями, склянками для зубних протезів на тумбочках... Але нічого не вдієш: у майбутньому акторському житті теж доведеться грати різні ролі. Утім, як і майбутнім лікарям – спілкуватися з різними пацієнтами. В оволодінні відповідними навичками студенти й можуть одне одному дуже допомогти, вирішили організатори незвичайного семінару.

„Я побоююся, що в мене рак мозку, лікарю. Ці запаморочення трапляються вже не перший рік. Жоден із фахівців не з’ясував, у чому причина. Я переконана, це найгірше, що може бути – рак... Ось і Ви так підозріло дивитеся на мене...”

Як заспокоїти пацієнтку, водночас не збрехавши їй, не ризикуючи її довірою? Адже даних аналізів іще немає... Або що призначити молодому темношкірому чоловікові, який через погану німецьку й про симптоми своєї хвороби розповісти як слід не може:

„Сімейний лікар каже – хворий, відправляє лікарня. Моя жінка теж казати: „Лебіб, ти втомлений, ти слабкий, ти сил немає...”

„..Якщо чесно, спочатку я не знав, як і реагувати”, - зізнається студент останнього курсу медичного факультету Симон Темпель:

„Актори грали дуже-дуже добре. Вони так ужилися в роль, що я швидко забув, що це всього лише тренування. До того ж, усе відбувалося в лікарні, так би мовити, в максимально наближених до реальних умовах...”

За кілька місяців Симон Темпель, так само, як і інші випускники, матимуть справу не з симулянтами, а зі справжніми хворими. „Обговорити всі ситуації в лекційних залах неможливо, - додає професор Гендрик Фридригс. – Тому ми надзвичайно зраділи, коли викладачі театрального вузу погодилися на цей експеримент”:

„Власне, ми працюємо над тим, аби зменшити страх. Не тільки пацієнти побоюються недосвідчених лікарів, молоді фахівці не менше – перших контактів із хворими. Під час цього семінару майбутні терапевти та хірурги дістають можливість перевірити свою компетенцію на практиці. Нехай поки що й з удаваними хворобами. Але цей досвід безперечно стане їм у пригоді.”

За матеріалами німецьких ЗМІ