Уряд Австрії продовжить працювати без Себастіана Курца
Олександр Голубов
28 травня 2019 р.
Після вотуму недовіри колишній австрійський уряд працюватиме до формування перехідного кабінету, але без екс-канцлера.
Реклама
Президент Австрії Александер Ван дер Беллен (Alexander Van der Bellen) у вівторок, 28 травня, доручив колишнім урядовцям кабінету канцлера Себастіана Курца (Sebastian Kurz) продовжити їхню роботу на своїх посадах до формування нового уряду. Єдиним виключенням виявився сам екс-канцлер - його завдання виконуватиме міністр фінансів та колишній віце-канцлер Гартвіґ Льоґер (Hartwig Löger).
Втім старий кабінет працюватиме лише лічені дні. Не пізніше, ніж через тиждень Ван дер Беллен планує доручити обраному ним новому голові уряду сформувати так званий кабінет експертів, який отримає повноваження щонайменше до нових парламентських виборів, запланованих на вересень.
Сам Курц після відставки не планує повертатися у парламент та очолювати там фракцію Австрійської народної партії (АНП). Натомість, він має намір здійснити тур країною, аби "закликати людей підтримати його курс", повідомив речник екс-канцлера у вівторок, 28 травня.
Днем раніше австрійський парламент висловив недовіру Курцу та очолюваному ним консервативному уряду, відправивши його таким чином у відставку. Відповідне рішення більшість депутатів ухвалила під час позачергового засідання.
Ухвалення цього рішення стало можливим завдяки тому, що разом із опозиційною Соціал-демократичною партією Австрії свої сили об'єднала Австрійська партія свободи (АПС), яка донедавна залишалася у правлячій коаліції із консерваторами Курца. Її вихід з коаліції відбувся внаслідок політичної кризи, що розпочалась після оприлюднення німецькими ЗМІ відеозапису прихованої камери, зробленого під час розмови вже колишнього віце-канцлера Австрії, лідера АПС Гайнца-Крістіана Штрахе (Heinz-Christian Strache), екс-глави парламентської фракції АПС Йоганна Ґуденуса (Johann Gudenus) і невідомої жінки на віллі на острові Ібіца в липні 2017 року.
На відео Штрахе обіцяє своїй співрозмовниці державні замовлення в обмін на підтримку на виборах з боку видання Kronen Zeitung. Жінка, яка представилася "племінницею російського олігарха", нібито планувала придбати цю газету. Зйомка відео, ймовірно, була організована як пастка для Штрахе.
Через скандал Штрахе подав у відставку, а канцлер Курц оголосив про розпад коаліції між АНП та правопопулістською АПС. Ван дер Беллен після переговорів із Курцом виступив за проведення дострокових виборів у вересні.
"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним
31-річний Себастіан Курц, партія якого перемогла на виборах у Австрії, став одним з наймолодших керівників уряду у світі. У добірці DW - "вундеркінди", які обійняли посади глав держав і урядів у віці до 40 років.
Фото: Reuters/L. Foeger
31 рік: канцлер Австрії Себастіан Курц
31-річний лідер Австрійської народної партії, яка перемогла на виборах 15 жовтня, отримав право сформувати і очолити уряд. Попри юний вік, Себастіан Курц є досвідченим політиком. У 2011-му він обійняв у Австрії посаду державного секретаря з питань інтеграції, а у 2013 році у 27-річному віці очолив МЗС Австрії.
Фото: Getty Images/T.Kronsteiner
28 років: екс-прем'єр Ліхтенштейну Маріо Фрік
У 1993 році Маріо Фрік очолив уряд Ліхтенштейну. На той час йому було лише 28 років, і таким чином він став наймолодшим керівником уряду у світі. Уряд Ліхтенштейну Фрік очолював протягом семи років.
Фото: picture-alliance/dpa/KEYSTONE/S. Beham
27-29 років: лідер КНДР Кім Чен Ин
Точна дата народження нинішнього північнокорейського лідера невідома. У 2011 році, коли Кім Чен Ин очолив КНДР після смерті свого батька Кім Чен Іра, йому було, за різними даними, від 27 до 29 років. Попри молодий вік, Кім Чен Ин проводить жорстку внутрішню і зовнішню політику.
Фото: Reuters/KCNA
30 років: екс-прем'єр Албанії Панделі Майко
Нинішній албанський міністр у справах діаспори Панделі Майко у 1998-1999 роках, а також у 2002 році очолював албанський уряд. Коли він вперше обійняв посаду прем'єр-міністра у 1998 році, йому було 30 років. Політична кар'єра Майка розпочалась задовго до роботи в уряді - ще у 1992 році він був обраний депутатом парламенту.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Simon
34 роки: екс-прем'єр Чорногорії Ігор Лукшич
З 2010 до 2012 року Ігор Лукшич, нинішній міністр закордонних справ Чорногорії, очолював уряд країни. Йому було 34 роки, коли він став прем'єр-міністром. До того він з 2004 року обіймав посаду міністра фінансів.
Фото: picture-alliance/dpa
35 років: екс-прем'єрка Пакистану Беназір Бхутто
У 1988 році Беназір Бхутто стала першою в історії жінкою-очільницею уряду в країні з переважно мусульманським населенням. Вона очолювала уряд Пакистану з 1988 до 1990 року, а також з 1993 до 1996 року. Після цього Бхутто залишила країну через обвинувачення у корупції. Після повернення до Пакистану у 2007 році Бхутто була вбита терористом-смертником.
Фото: picture alliance/dpa
35 років: прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Нинішній глава угорського уряду Віктор Орбан, відомий своєю жорсткою політикою щодо біженців, вперше очолив уряд у 1998 році у віці, коли йому було 35 років. Тоді політик обіймав посаду прем'єра чотири роки. У 2010 році Орбан знову став главою уряду Угорщини і досі залишається на цій посаді. На фото - Віктор Орбан у травні 2010 року
Фото: Wikipedia
38 років: прем'єр-міністр України Володимир Гройсман
Володимир Гройсман очолює український уряд з 2016 року. На час вступу на посаду прем'єра Гройсману було 38 років. Політичну кар'єру він розпочав у 24 роки, коли у 2002-му обрався депутатом Вінницької міськради. Відтак, з 2006 року - вісім років мер Вінниці, міністр регіонального розвитку в уряді Арсенія Яценюка та віце-прем'єр. З 2014-го був спікером українського парламенту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Chuzavkov
39 років: президент Франції Еммануель Макрон
У травні цього року Еммануель Макрон переміг на президентських виборах у Франції і у свої 39 років став наймолодшим президентом в історії цієї країни. Згодом партія Макрона отримала впевнену більшість у новому французькому парламенті. У 2014-2016 роках він працював міністром економіки в уряді свого попередника на президентській посаді, соціаліста Франсуа Олланда.