Уряд ФРН схвалив виведення Бундесверу з "Інджирліку"
Стас Соколов
7 червня 2017 р.
Німеччина відмовляється від турецької авіабази. Військові та літаки Бундесверу будуть перекинуті на базу в Йорданії.
Німецький літак Tornado на базі "Інджирлік"Фото: pictur- alliance/dpa/Bundeswehr/T. Weber
Реклама
Німецький уряд дав зелене світло виведенню контингенту Бундесверу з турецької авіабази "Інджирлік". Кабінет канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) схвалив у середу, 7 червня, запропонований міністеркою оборони Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) відповідний план без обговорень, передає інформагенція dpa з посиланням на джерела в уряді.
На базі на півдні Туреччини дислоковано близько 260 солдатів Бундесверу. На літаках Tornado вони здійснюють розвідувальні польоти в сирійському небі. У місії бере участь також літак-заправник Бундесверу.
Військових та літаки перекинуть на базу "Аль-Азрак" у Йорданії. Це зумовить перерву в польотах Tornado тривалістю близько двох місяців. Міністерка оборони отримала від уряду завдання з'ясувати з партнерами по НАТО, коли має розпочатися процес перекидання та хто зможе замінити Бундесвер у місії на цей час.
Уряд ухвалив це рішення після тривалого конфлікту довкола "Інджирліку". Він розпочався через претензії Анкари до Берліна через начебто укривання соратників проповідника Фетхуллаха Гюлена. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та влада країни вважають їх заколотниками. Анкара заборонила представникам Бундестагу відвідувати солдат підконтрольної німецькому парламенту армії. Глава МЗС ФРН Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) назвав таке рішення Анкари мотивованим "внутрішньополітичними причинами".
Чи хочуть ще турки в Євросоюз? (19.05.2017)
02:59
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
