Турки в Німеччині не зможуть голосувати щодо смертної кари
Стас Соколов
5 травня 2017 р.
Уряд Німеччини не дозволить голосування турків у ФРН на референдумі щодо смертної кари, який може організувати керівництво Туреччини. Мартін Шульц поділяє цю позицію.
Смертна кара суперечить основному закону Німеччини - федеральний урядФото: picture alliance/ZUMA Press
Реклама
Федеральний уряд Німеччини заборонить голосування на території країни на можливому референдумі, який Анкара планує провести щодо відновлення в Туреччині смертної кари, у разі його проведення. Про це у п'ятницю, 5 травня, заявив речник уряду Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) у Берліні.
"З політичної точки зору неможливо уявити, що ми дамо згоду на подібне голосування у Німеччині щодо заходу, який чітко суперечить нашій конституції та європейським цінностям", - цитує Зайберта агентство новин dpa. Речник наголосив, що коли інші держави хотіли б організувати голосування у своїх посольствах чи консульствах у ФРН, це потребує погодження уряду.
Зазначимо, що турецька діаспора у Німеччині - найбільша у світі. Тут мешкає близько 1,4 мільйона турків, які мають право голосу. Загалом у ФРН проживають близько трьох мільйонів осіб турецького походження - це наслідок програми трудової міграції у 1960-70-х роках.
Соціал-демократи поділяють цю позицію
Один із головних претендентів на посаду канцлера на парламентських виборах восени, соціал-демократ Мартін Шульц (Martin Schulz) раніше в інтерв'ю виданню Der Spiegel виступив зі схожою заявою: "Таке голосування серед турків, які живуть у Німеччині, не може відбутися".
Міністерство закордонних справ, яке очолює партійний соратник Шульца Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel), підтвердило озвучену Зайбертом позицію.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
Фото: picture alliance/AA/E. Aydin
7 фото1 | 7
Хто ці люди, які сказали Ердогану "ні" на референдумі? (20.04.2017)