Новий закон про утилізаційний збір, або так званий "екологічний податок", викликав критику з боку Європейського Союзу та імпортерів авто, які вже пообіцяли підняти ціни на свою продукцію. Все це відбувається на тлі відносно низької купівельної спроможності українців.

Із запровадженням у квітні спецмита на імпортні авто ціни зросли в середньому на 6-10 відсотків, а додатковий збір змусить продавця додати до вартості ще щонайменше п'ять тисяч гривень, сказав в інтерв’ю DW керівник Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олег Назаренко. Щоправда, каже він, кожен дилер вибиратиме як саме встановлювати цю націнку: розділити її між уже привезеними авто і тими, що завозитимуть з вересня, або ж одразу підняти ціну, а машини зі складу продавати за старими цінами."У будь-кому випадку цей закон не "на руку" ані імпортерам, ані громадянам, а ще може зашкодити і українському автовиробнику, додає Назаренко.

Зміни до закону

Президент вже схвалив ці нововведення, але доручив уряду розробити зміни до закону. Зокрема, каже голова асоціації, згідно з дорученням, у законі треба передбачити грошову компенсацію автовласникові за здачу авто, урівняти в обов’язках усіх гравців авторинку. Тобто, податок мають сплачувати як вітчизняний виробник, так і імпортер. І головне, каже він, зняти коефіцієнтні розрахунки, залежні від об’єму двигуна, встановивши сталу суму.

Урядовим напрацюванням імпортери не надто довіряють, а тому готують свій законопроект поправок з урахуванням президентських зауважень, каже Назаренко. На розгляд парламенту його подадуть вже на початку вересня. Зокрема імпортери пропишуть сталу суму податку в одну тисячу гривень, а не у п’ять.

Екологією і не "пахне"

Основна ідеологія цього закону – не турбота про довкілля, а додатковий фінансовий бар’єр для імпортера, сказав в коментарі DW керівник київської інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting Олег Омельницький. Він переконаний, що йдеться про хитру заміну "ввізного мита", яке Україна була змушена скасувати зі вступом у СОТ.

Цей закон прагне повернути "комфортні" умови для вітчизняного автовиробника, додає експерт. "Те, що прописано у нинішньому варіанті, може фактично оскаржити будь-яка країна і вимагати компенсації. Зараз таке провадження проти Росії триває в арбітражному суді СОТ ", - нагадує Омельницький.

Проблем з утилізацією немає?

Назаренко ж переконаний, що Україна не потребує будівництва утилізаційних заводів. "З утилізацією авто в Україні немає жодних проблем і потреб. Адже українці їздять і на машинах, яким вже кілька десятків років, а потім розбирають їх і продають усе що можна, або здають на металобрухт", - каже Назаренко. На його переконання, в Україні екологічна проблема з утилізацією авто так гостро не стоїть. "На українському ринку продається у рік 200 тисяч машин, а на російському - три мільйони, у ЄС - вісім мільйонів, пояснює він.

Голова Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів різко критикує наміри і заяви урядовців про потребу будівництва десятка утилізаційних заводів за кошти, які надійдуть від збору. "Заводи залишаться без роботи вже за кілька місяців, бо вигідніше здати авто на металобрухт", - коментує Назаренко.

З ним погоджується і Олег Омельницький, аргументуючи тим, що про захист довкілля у законі не йдеться: не прописано, навіть, норми з якого віку авто має бути утилізованим. Якщо цей вік становитиме 20-25 років, то під утилізацію підпадатиме практично 40 відсотків українського автопарку, який загалом налічує близько 9 мільйонів машин, пояснює Омельницький.

І, нарешті, економічна складова: на суттєве поповнення бюджету можна не розраховувати, переконаний аналітик. Найбільше, що уряд зможе зібрати від цього податку – 450 мільйонів гривень на рік, а не 2,5 мільярди, як це прописано у пояснювальній записні до закону, каже Омельницький. У своїх розрахунках експерт спирається на досвід Росії, де аналогічний закон діє вже рік і поповнив скарбницю на близько 750 мільйонів доларів. За планами ж російського Мінпромторгу збір мав принести державі понад 13 мільярдів доларів США. При цьому російський авторинок удесятеро більший за український.