Міністр соцполітики України Людмила Денісова днями повідомила, що статус учасника бойових дій уже наданий 800 учасникам АТО. При цьому ще в серпні цього року глава уряду в Києві Арсеній Яценюк повідомляв про 50 тисяч людей, які на той момент були задіяні в операції. Окрім них, право на отримання особливого статусу мають іще й цивільні особи - лікарі, волонтери та інші особи, причетні до операції на Донбасі. Про це в ефірі українського телебачення повідомив експерт Української гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. Він зазначив, що розробка порядку надання статусу учасника бойових дій забрала в урядовців кілька місяців і була ухвалена аж у серпні. А склад міжвідомчої комісії, що має право надавати такий статус, був затверджений іще пізніше - на початку жовтня.

Багато військових, які беруть участь у бойових діях на Донбасі, стверджують, що поки що не мають жодного особливого статусу. "Статус, як нам пояснюють, буде наданий після того, як ми вийдемо із зони Антитерористичної операції (АТО). Я не знаю, чому це так, і жодної логіки в цьому не бачу", – повідомив DW телефоном боєць, що зараз воює на Луганщині, який представився Сергієм. Він додав, що йому та його колегам сьогодні видають "папірці", які, каже Сергій з посиланням на своїх же військових командирів, "не мають жодної юридичної сили". При цьому лише в цих довідках написано, що військові є учасниками АТО, додає він.

Складна бюрократична процедура

Процедура отримання статусу, за словами Щербатюка, доволі складна. Військовому слід подати на підпис своєму командиру заяву про надання статусу. Після цього той має звернутися із заявою до відповідної відомчої комісії Міноборони, СБУ чи МВС, залежно від того, до якого відомства належить підрозділ. Разом із заявою правозахисник радить подавати будь-які інші документи, які б засвідчували перебування в зоні АТО. Після їхнього аналізу, відомча комісія має, в свою чергу, передати ці документи на розгляд спеціально створеної міжвідомчої комісії. І лише вона ухвалює остаточне рішення про надання конкретному військовому статусу учасника бойових дій. У окремих випадках уряд дозволив бійцям звертатися і безпосередньо до міжвідомчої комісії, зазначив Щербатюк, але не уточнив, про які саме випадки йдеться.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров підтвердив, що отримання відповідного статусу бійцями АТО часто буває непереборною проблемою. Він сказав, що у справах, якими опікуються адвокати його організації, були випадки, коли навіть поранені опинялися в скрутній ситуації. "Учасники АТО бували офіційно закріплені за військовою частиною, яка перебувала в тилу, і в госпіталях їм видавали довідку про хворобу, а не про поранення в зоні бойових дій. В тому госпіталі, де перебував клієнт одного з наших адвокатів, людей із довідками про поранення були одиниці. Більшість їх не мала, а значить - не мала і права на соціальну допомогу", - каже Захаров.

АТО, а не війна

Він вважає, що проблеми із наданням статусу військовим виникають через те, що в державі "є АТО, і немає воєнного стану". Адже антитерористична операція за своїм визначенням не передбачає значної кількості людей, які можуть претендувати на статус і пільги за законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Найбільша проблема тут із добровольцями, зазначив правозахисник. "Багато хто з добровольців приїжджає, воює і жодним чином не оформлений офіційно. Був навіть такий випадок, коли людину із судимістю не брали в добровольчий загін, але вона прибула на фронт під чужим ім'ям і була вбита. А позаяк цей боєць не був офіційно оформлений, його родина не отримує ті 500 тисяч гривень, які мають виплачуватися родичам загиблих", – сказав Захаров.

Кинуті напризволяще

Боєць батальйону "Донбас", який представився Мирославом, в інтерв'ю DW сказав, що не вірить державі, яка, на його думку, несправедливо ставиться до тих, хто зазнав найбільших втрат та був змушений покинути свої домівки. "Наприклад, наших поранених виписують з госпіталів на реабілітацію в нікуди, бо багато з них з окупованих територій Донбасу, а також із Криму", – обурюється боєць.

Мирослав розповідає, що бійцям одразу кількох батальйонів МВС, які, за його словами, часто служили тільки на блокпостах неподалік зони активних боїв, нещодавно були видані ключі від нових квартир. Натомість бійцям батальйону "Донбас", які опинилися в оточенні в Іловайську, таких пільг не надано, каже він.

За словами Мирослава, через те, що бійці "Донбасу" часто були змушені терміново евакуювати свої родини із зони АТО чи Криму, в них часто немає навіть необхідних документів, аби претендувати на отримання хоч якоїсь державної допомоги. "Повернувшись із зони АТО, вони не мають роботи, а їхні родини живуть в переповнених хатах по селах, де їх прихистили добрі люди", - каже боєць. Він впевнений, що ситуація не зміниться, якщо "бійці не будуть щодня шпиняти можновладців" і домагатися від них справедливості.

Суперечливі цифри

Тим часом влада в офіційних повідомленнях говорить про збільшення підтримки військових, які беруть участь у АТО на Донбасі. Міністр Людмила Денісова заявила, що уряд уже вдвічі збільшив платню бійцям. "Наразі менше ніж шість тисяч гривень вони не отримують", – цитує главу міністерства офіційний сайт. Утім, за словами бійця батальйону "Київ-12" Сергія, за вересень йому та його товаришам заплатили лише 4800 гривень. А Мирослав з "Донбасу" стверджує, що рядовим бійцям у зоні АТО ніколи не платили більше 3200 гривень. "Це вся сума - з бойовими доплатами, доплатами за відрядження по шість гривень на добу та всіма іншими надбавками", – пояснив Мирослав.