Солістка гурту Ельжбета Штайнмец (посередині) народилася в Україні в польсько-українській родині. Після смерті батька вона разом із матір'ю переїхала до Польщі, а потім до Німеччини. У своїй музиці жіноче тріо Elaiza у складі Ельжбети Штайнмец, Івонн Ґрюнвальд (ліворуч) та Наталі Плеґер (праворуч) поєднує східноєвропейський фольклор із сучасними поп-ритмами.

DW: Як змінилося ваше життя після того, як ви дізналися, що будете представляти Німеччину на конкурсі "Євробачення"?

Івонн Ґрюнвальд: У нас одразу ж зросла кількість прихильників у "Фейсбуці". За один вечір, коли ми виграли відбірковий тур у Берліні, кількість фанатів нашої музики збільшилася від двох тисяч до 16 тисяч, а сьогодні в нас уже майже 23 тисячі шанувальників.

Ельжбета Штайнмец: Ми одержуємо багато повідомлень і листів від шанувальників. Це так незвично для нас! Нас дуже тішить, що наша музика викликала стільки уваги й інтересу з боку глядачів.

Наскільки легко чи складно звикнути до того, що вами раптом зацікавилися шанувальники та журналісти?

Івонн Ґрюнвальд: Ми даємо багато інтерв'ю, але великого ажіотажу поки що не відчуваємо.

Наталі Плеґер: Я вважаю, що галасу довкола нас багато, але ми вже починаємо до нього звикати. Лише іноді ми не можемо передбачити, що нас чекає в черговій розмові із журналістами. Але загалом усе цілком у порядку.

Ельжбета Штайнмец: Якщо нам щось не подобається або ми цього не хочемо, то ми про це прямо кажемо.

Як ви готуєтеся до пісенного конкурсу "Євробачення"?

Ельжбета Штайнмец: По-різному. Ми знаємо про розпорядок конкурсного тижня, і за тиждень до початку конкурсу ми вирушимо до Копенгагена. У нас будуть репетиції та прийоми в посольствах. Крім того, ми познайомимося з іншими учасниками конкурсу. Нас уже попередили, що сам конкурс і всі заходи в його рамках будуть яскравими і барвистими. Нам ще потрібно визначитися з відповідним одягом на різних заходах.

Івонн Грюнвальд: Ми тільки на місці зможемо вирішити, як виглядатиме сцена під час нашого виступу. Нас попередили, що вона буде дуже великою: 17 метрів завширшки. Ми ніколи ще не співали на такій великій сцені. Ми тільки на місці зможемо розробити композицію сценічного номера, зрозуміти, наскільки близько можна буде підходити до глядачів, як реагувати на камери. Для цього, напевно, для учасників і передбачено цілий тиждень репетицій до початку самого конкурсу.

- Кілька слів про ваш альбом. Чому він називається "Gallery"?

Ельжбета Штайнмец: Ми назвали свій альбом "Галерея" (Gallery), тому що кожна пісня в ньому - це самостійна картинка. Я пишу пісні, пропоную їх дівчатам, а вони займаються аранжуваннями. Наша музика дуже строката, і самі ми походимо з різних місць. Наш музичний стиль нерідко зараховують до неофолку, але мені здається, що він цим не обмежується. У нашій музиці є східноєвропейські музичні елементи, слов'янські мотиви. Цього нам вдається досягти за допомогою наших інструментів - акордеона і контрабасу. Крім того, в ній є чимало елементів року та панку.

- Ельжбето, а як на тебе впливає твоє східноєвропейське коріння?

- Переважно цей вплив зводиться до музики. Я виросла в музичній сім'ї. Моя мама - полька. На своїй батьківщині вона навчалася оперного і джазового співу. Пізніше вона познайомилася з моїм батьком - українцем, він був гітаристом. Ще коли я була п'ятирічною дівчинкою, то вже стояла на сцені. Це дуже сильні спогади. Я рада, що можу пов'язати музику, яку ми сьогодні пишемо і граємо, з моїм корінням.

- Чи віриш ти в те, що конкурс "Євробачення" може якось вплинути на кризу в Україні?

- Я сподіваюся, що конкурс залишиться поза політикою. Таким він і має бути. Зрештою це свято музики, яка нас, європейців, об'єднує. Кожна країна, учасниця конкурсу, представляє свою пісню. Ми дуже раді, що виступаємо за Німеччину. Звісно, мене дуже турбує доля України, з якою мене багато що пов'язує. Я боюся, що країна буде розколота з огляду на те, що нині відбувається на Сході України. І незважаючи ні на що, я вірю в силу дипломатії і сподіваюся, що кризу вдасться розв'язати саме дипломатичними зусиллями.