Акції "жовтих жилетів" тривають вже понад чотири тижні: 17 листопада в протестах взяло участь не менше 300 тисяч осіб. Вони відбуваються регулярно по суботах. Заворушення під час цих акцій стали найбільшими за останні десятиліття. Уряд мобілізував майже 90 тисяч поліцейських для забезпечення правопорядку.

Спочатку "жовті жилети" виступали проти зростання цін на бензин. Потім до їхніх вимог додалися зменшення податкового тягаря в цілому і підвищення заробітної плати, особливо мінімальної. За рік бензин у Франції подорожчав на 15 відсотків, дизельне паливо - на 23 відсотки. Податок на пальне мав на меті стимулювати французів більше користуватися громадським транспортом і купувати електромобілі.

Опитування французьких телеканалів показують, що 72 відсотки французів підтримують вимоги "жовтих жилетів". Водночас 85 відсотків респондентів висловилися проти застосування насильства.

6 грудня уряд Франції відмовився від підвищення податків на автомобільне паливо. План бюджету на 2019 рік уже не передбачає цього кроку, оголосив прем'єр-міністр країни Едуар Філіпп. За його словами, до кінця зимового сезону також не будуть підвищуватися тарифи на газ і електроенергію. "Жодні податки не виправдовують те, що під загрозою опинилася єдність нації", - додав Філіп.

Після того, як уряд запровадив мораторій на підвищення податків на паливо, мітингарі стали протестувати в цілому проти реформ уряду й президента країни Еммануеля Макрона. Мітингувальників влаштує тільки відставка уряду, заявив представник демонстрантів Крістоф Шаленсон.

8 грудня у Франції поновилися масові акції протестів "жовтих жилетів". Під час безладів було затримано більше 1700 осіб, понад 100 поранені, серед них - 17 поліцейських. По всій країні протестували 136 тисяч осіб. "Жовті жилети" встрявали в сутички з поліцією й підпалювали автомобілі. Правоохоронці застосували бронетехніку, сльозогінний газ та водомети.

Приклад протестів французьких "жовтих жилетів" надихнув до виступів і невдоволених громадян у сусідніх із Францією країнах. 8 грудня схожі акції протесту відбулися й у столиці Бельгії Брюсселі. Бельгійська поліція заарештувала з метою перестороги 70 учасників протестної акції.

10 грудня президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на масові протести пообіцяв підвищити з 2019 року мінімальну місячну зарплату на 100 євро й полегшити податкове навантаження на працівників і пенсіонерів. Він також оголосив плани не оподатковувати й не стягувати соціальні відрахування з доходів за понаднормову працю. Макрон узяв на себе "часткову відповідальність" за нинішню кризу.

Мітинги супроводжуються вандалізмом і проявами жорстокості. Травми отримали кількасот осіб, двоє загинули. Зафіксовано випадки мародерства. З міркувань безпеки багато музеїв та Ейфелева вежа досі зачинені. Пошкодження дістав і Український культурний центр у Парижі. У Франції перевіряють роль Росії у протестах. Речник Кремля заявляє, що Москва не втручається у внутрішні справи інших держав.

1 грудня у час протестів у Парижі зазнала серйозних пошкоджень Тріумфальна арка. Групі вандалів вдалося продертися в музейні приміщення, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, розтрощили вщент гіпсову скульптуру 1930-х років і розмалювали інтер'єри графіті. Перепало і статуї Маріанни - символа Франції.

Багато підприємств роздрібної торгівлі й готелі нарікають на збитки через зниження кількості туристів. Власники магазинів і ресторанів, що опинилися в районах проведення акцій, заявили про скорочення продажів на 20-70 відсотків. Найбільше постраждали магазини на Єлисейських полях, деякі з яких розграбували.

Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.

2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.

З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.

"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.

У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.

Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".

2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".

21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.