Масштабні протести проти жорстоких дій поліцейських щодо чорношкірих розпочалися у Міннеаполісі 26 травня та швидко поширилися на інші американські міста. Вони спалахнули після появи відео, як офіцер поліції під час затримання афроамериканця Джорджа Флойда притискав коліном до асфальту його шию. Флойд неодноразово казав, що задихається. Поліцейський же тримав його, допоки Флойд не припинив дихати.

Флойд виріс у Х'юстоні (штат Техас) і перебрався до Міннеаполісу у 2014 році. Перед загибеллю 46-річний Флойд саме шукав роботу - як і мільйони інших американців, він став безробітним через спричинений коронавірусом локдаун, до цього він працював охоронцем у закусочній. Флойд був майже два метри заввишки, за що друзі називали його "ніжним велетнем".

30 травня протести переважно все ще мали мирний характер, однак з настанням ночі подекуди почало спалахувати насильство. У деяких містах запровадили комендантську годину. У Вашингтоні поряд з Білим домом почали чергувати нацгвардійці. В Індіанаполісі під час перестрілок загинула людина. Офіцери поліції були поранені у Філадельфії. В Нью-Йорку дві поліцейські машини в'їхали у натовп демонстрантів.

У Лос-Анджелесі протестувальники вигукували на адресу поліцейських гасло "Життя чорних є важливим", а ті застосовували проти натовпу кийки та гумові кулі. У деяких містах, включаючи Лос-Анджелес, Атланту, Нью-Йорк, Чикаго та Міннеаполіс, протести переросли у заворушення, під час яких люди громили офіси і магазини, грабуючи їх.

Президент США Дональд Трамп пригрозив застосувати військових для придушення протестів і заявив, що його адміністрація холоднокровно "припинить насильство з боку натовпу". У заворушеннях він звинуватив групи крайніх лівих, але губернатор Міннесоти Тім Волз заявив про наявність свідчень того, що насильство розпалюють білі расисти.

Багато працівників ЗМІ, які висвітлюють протести, й самі постраждали від дій правоохоронців. 29 травня кореспондент CNN Омар Хіменес зі знімальною групою були затримані поліцією під час зйомок у Міннеаполісі. Були затримані й інші репортери, а в декого з журналістів влучили випущені поліцейськими кулі. 31 травня у Міннеаполісі у бік кореспондента DW Штефана Зімонса поліція вистрелила двічі.

В інших країнах також відбулися масові акції на знак солідарності з обуреними діями поліції жителями США. Так, на вулиці у канадських містах Ванкувері і Торонто вийшли тисячі демонстрантів. У Берліні під американським посольством зібралися мігранти зі США та інші протестувальники. Аналогічна акція протесту відбулася й у Лондоні.

У столиці США Вашингтоні теж розгорілися протести, після того, як з 31 травня в окрузі Вашингтон була запроваджена комендантська година з 11 вечора до 6 ранку. Близько тисячі демонстрантів зібралися у парку Лафаєт-сквер біля Білого дому, дехто з них запалював фаєри. За інформацією The New York Times, у цей час з міркувань безпеки Дональда Трампа перевели у бункер.

Лос-Анджелес, Чикаго, Маямі, Детройт, округ Вашингтон запровадили комендантську годину після того, як протести не припинялись шосту ніч поспіль. У штаті Аризона на заході країни комендантська година була поширена на весь штат після сутичок між демонстрантами і поліцією. До 15-ти штатів США відрядили близько п'ять тисяч військових Нацгвардії.

Після поновлення протестів Дональд Трамп 1 червня пригрозив застосувати армію, якщо владі штатів не вдасться "захистити своїх жителів". Після цієї заяви силовики застосували сльозогінний газ та гумові кулі, щоб розігнати демонстрантів у парку Лафаєт-сквер під Білим домом. Після цього Трамп пройшовся від своєї резиденції до церкви у парку, де перед об'єктивами фотокамер підняв угору Біблію.

Утім, багато протестів проти жорстоких дій поліцейських у США таки проходили мирно. На Таймс-сквер у Манхеттені демонстранти лягли на землю, склавши руки за спиною - копіюючи позицію тіла Джорджа Флойда, коли його було вбито. Хоча частина демонстрантів у США й вдалися до насильства, кілька мерів міст США та губернаторів штатів підтримали акції протесту.