Офіційна назва закладу, де в ході складного творчого й технічного процесу виготовляються копії оригіналів – Гіпсова майстерня Державних музеїв Берліна. Директор майстерні Мігель Гельфріх називає її однак універсальним музеєм. Пояснення такій назві досить логічне – загалом близько семи тисяч форм для відливки копій оригінальних витворів мистецтва зберігаються у будівлі з червоної цегли, яка розташована в берлінському районі Шарлоттенбурґ.

На стелажах, у шафах і навіть на стінах майстерні можна знайти форми для відливки копій відомих витворів мистецтва різних мистецьких епох і з різних куточків світу – античної Греції і Давнього Риму та Єгипту, європейського середньовіччя й ренесансу, а також скарби з Африки, Азії та Америки. Всі вони охоплені детальним каталогом, а створені були в процесі дуже складної роботи.

Копіюють навіть дефекти

Кожна окрема форма створювалася з коштовного оригіналу. І тому, як пояснює один з керівників майстерні Бертольд Юст, відтворює саме той стан, в якому перебував витвір мистецтва на момент копіювання. Себто якщо твір був зруйнований чи просто понівечений, то ці недоліки всі передаються на форму.

Взагалі традиція робити копії відомих пластичних оригіналів має вже понад 200-річну традицію в Берліні. Ще такі відомі люди, як Йоганн Вольфґанґ Ґете та брати Гумбольдти замовляли в гіпсовій майстерні відливку відомих, передусім античних скульптур. Ці копії потім прикрашали їхні будинки. З часів Губольдта й Ґете у підході до роботи в майстерні змінилося небагато. Як і раніше, копії виливаються вручну з алебастрового гіпсу. Після того, як копія застигне, на її поверхні передусім вирівнюють усілякі сліди швів, знімаються, шпаклюються неточності.

Після цього скульптура потрапляє до художників. У них непросте завдання – зробити копію дуже схожою на оригінал, тобто розфарбувати в такий спосіб, щоб було видно усілякі тріщинки й подряпини чи імітувати матеріал, з якого був виготовлений оригінал.

До берлінської Гіпсової майстерні звертаються із замовленнями багато провідних музеїв світу. Передусім виготовляють для виставок копії тих витворів мистецтва, які не можуть перевозитися з музеїв німецької столиці.

Бюст Нефертіті з білими рукавичками

Один з таких прикладів, певно найвідоміша скульптура із зібрань Берліна – це бюст давньоєгипетської Нефертіті, якому вже понад 3500 років. Для того, аби створити його якнайточнішу копію, в гіпсовій майстерні застосовували технології тривимірного сканування, які відомі з сучасної автомобільної промисловості. В результаті такого сканування з’явилася цифрова копія бюсту, на якій були помітні найменші деталі – аж до товщини фарбового покриття, окремих краплин фарби й слідів пензля.

У такий спосіб було створено багато вдалих передумов для роботи художниці Анетти Шульц. Вона розповідає, що працює над розфарбовуванням гіпсової копії бюсту Нефертіті приблизно тиждень. При цьому найбільш складним завданням є, як пояснює художниця, наблизитися до того живого сяйва, яке випромінює оригінал. Для цього в багато шарів накладаються до 40 спеціально змішаних відтінків однієї фарби.

До речі, такі копії з Берліна можна придбати й для приватних колекцій. Варіант з білого гіпсу коштує 1200 євро, а розфарбований – 2900. У коробці до бюста докладається обов’язково пара білих рукавичок. Зрештою йдеться не просто про копію, а про справжній витвір мистецтва.

Автори: Зільке Бартлік, Леся Юрченко
Редактор: Володимир Медяний