1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Берліні можна побачити Анджеліну Джолі оголеною і з… м’ясом

12 вересня 2011 р.

"Ми є те, що ми їмо", - пояснює художниця Олександра Жумайлова задум виставки, представленої до 22 жовтня в Берліні у White Square Gallery. Виставка складається із двох серій – "Щоденник канібала" і "Втрачений рай".

"Втрачений рай"
"Втрачений рай"Фото: Alexandra Zhumaylova Dmitrovska

Виставка української майстрині Олександри Жумайлови – це частина великого проекту White Square Gallery, який проводиться в рамках підготовки до міжнародного фестивалю „Asien-Pazifik-Wochen Berlin 2011“. Тема фестивалю цього року – їжа. Це одразу відчувається, коли заходиш до берлінської галереї White Square Gallery. На чотирьох дерев'яних дошках – кілька біблійних мотивів. У зображених фігурах легко вгадуються відомі особи, наприклад, Арнольд Шварценеґґер, Анджеліна Джолі, Клаудія Шиффер та інші. Ось тільки зображені вони не на фоні кіношних декорацій, а в оточенні їжі: м'ясних реберець, сосисок, овочів та консервів. "Це символ, який придумала художниця Олександра Жумайлова", - розповідає організатор виставки Єлена Садикова. "Наші нові ікони, нові ідоли – це їжа, красиві речі, бренди тощо", - пояснює ідею виставки галерист.

Нові ікони на старий лад

"Втрачений рай"Фото: Alexandra Zhumaylova Dmitrovska

Проект складається з двох частин - "Втрачений рай" і "Щоденник канібала". Коли рік тому в Києві задум виставки лише обговорювалася, художниця запропонувала свою ідею: купити дошки для ікон і розписати їх у стилі старого нідерландського живопису, тобто намалювати стару біблійну історію вигнання з раю новою мовою і дати їй нових героїв, розповідає Садикова. Друга частина виставки - "Щоденник канібала", написаний на упаковках продуктів з «Макдональдса», з-під піцц, попкорну, тортів, взуття тощо. Усе це створює у глядача тонку асоціацію з новими ідолами, яким поклоняється рід людський. "Ми є те, що ми їмо", - каже Олександра Жумайлова.

Дивлячись на картини, виставлені в галереї, здається, що автор цих творів – вегетаріанець, ненавидить м'ясо і є активістом екологічного руху. Інакше звідки ці оповиті м'ясними шматками тіла героїв, які не те, що не поліпшують апетиту в глядача, а навіть створюють відчутний "м'ясовідворотний ефект"? Та й використання слова "канібал" у назві цієї художньої серії теж дуже схоже на провокацію художника. "Я не вегетаріанка і дуже люблю поїсти, але свідомо пішла на те, аби використати в назві слово "канібалізм", - відповідає художниця. А передісторія виникнення такої ідея виглядає так: "Я дуже багато працюю, - розповідає Жумайлова. - І як тільки виникає стрес, починаєш його заїдати, шукаєш щось смачне, солодке. У результаті об'їдання навпаки забирає енергію. Ми пожираємо фактично себе самих". Іншими словами, ми канібали, що пожираємо самі себе, вважає художниця.

"Щоденник канібала"Фото: Alexandra Zhumaylova Dmitrovska

Людство пожирає себе

Вона каже, що для своїх робіт спеціально вибирала яскраві образи людей, яких знають усі. Так на картинах в образі Адама, Єви, змія-спокусника, з'явилися Арнольд Шварценегер, Бред Пітт, Анджеліна Джолі. "Ці актори – такі ж люди, як і ми, але їх образи вийшли на певний архи-типовий рівень. У якомусь сенсі вони – масові маски. "Наприклад, образ Шварценегера несе в собі таку м'ясистість, що я змогла використати це в канві своєї художньої розповіді", - пояснює Жумайлова. Людина повинна відмовитися від звичаїв "пожирання", вважають організатори виставки. "Традиція пожирання з'їла наших бабусь. Нам легше купити варений пиріжок у фаст-фуді, аніж замісити дріжджове тісто на дві години", - усміхається художниця.

"Щоденник канібала"Фото: Alexandra Zhumaylova Dmitrovska

Галерист Єлена Садикова задоволена першими результатами – на відкритті виставки був аншлаг. "Приголомшливо добра реакція на виставку, а декілька картин було відразу ж куплено", - каже вона. Разом з картинами можна було придбати і щоденник самої художниці. Наприкінці оповіді майстрині можна прочитати такі слова: "Війна програна. Чим більше ми пожираємо ворога, тим більше хочеться ще. Проте з'їсти, спробувати, відкусити ВСЕ – неможливо".

Автор: Олександр Сосновський
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW