1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Берліні спантеличені невиконаною обіцянкою Яценюка

Дмитро Губенко, Євген Тейзе23 грудня 2015 р.

Прем’єр Арсеній Яценюк під час нещодавнього візиту до Берліна обіцяв канцлерці Анґелі Меркель відновити роботу двосторонньої комісії у справах німецької меншини в Україні. Утім, слова поки не стримав.

Анґела Меркель і Арсеній Яценюк домовилися про відновлення роботи комісії з питань німецької меншини в Україні
Анґела Меркель і Арсеній Яценюк домовилися про відновлення роботи комісії з питань німецької меншини в УкраїніФото: picture-alliance/dpa/R. Jensen

Федеральний уряд Німеччини сподівається на якнайшвидше відновлення роботи Міжурядової українсько-німецької комісії з питань німецької меншини. Комісію, яка існувала з 1992 року, було ліквідовано урядом Миколи Азарова у 2010-му. Хоча фактично вона не працювала ще з 2001 року. Після того, як Камін очолив "прозахідний" Арсеній Яценюк, у Берліні сподівалися на поліпшення діалогу щодо проблем німецької меншини в Україні на виконання міждержавної угоди про співпрацю у питаннях німецької меншини в Україні, яка налічує близько 30 тисяч осіб. Ініціативу відновлення роботи комісії у січні цього року підняв уповноважений уряду Німеччини з питань переселенців і національних меншин Гартмут Кошик під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Голова українського МЗС запевнив, що це питання "перебуває дуже високо на порядку денному українського уряду". Відтоді минув вже майже рік, а в Берліні так і не дочекалися рішення Києва щодо комісії.

"В усіх переговорах, які я проводив із цього приводу, представники українського уряду демонстривали відкритість у питанні цієї комісії. Однак нас дивує той факт, що так довго немає жодного результату", - зазначив у розмові з Deutsche Welle Гартмут Кошик. Він вказує на те, що питання відновлення роботи комісії було погоджене на найвищому рівні. Зокрема, його піднімала канцлерка Анґела Меркель під час зустрічі з українським прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком у жовтні 2015 року. "За моєю інформацією, кацлерка Меркель і прем'єр Яценюк досягнули згоди щодо комісії", - зауважив Кошик.

Гартмут Кошик: Ми здивовані відсутністю результатуФото: DW/N.Jolkver

Кириленко відхрещується

Невдовзі після повернення з Берліна Арсеній Яценюк дав доручення віце-прем'єру В'ячеславу Кириленку і міністру закордонних справ Павлу Клімкіну "вжити невідкладних заходів" щодо комісії. Проте справа не зсунулася з мертвої точки. На початку грудня міністерство культури просто переклало "роботу з відновлення діяльності комісії" на міністерство соціальної політики.

Справа набула політичного розголосу, коли 17 грудня група народних депутатів України зареєструвала прокт постанови за відставку міністра культури та віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка. Серед тих, хто підписав проект, була й Ірина Фріз, яка вважає Кириленка особисто відповідальним за блокування роботи міжурядової комісії. "Відновлення цієї комісії підтримав навіть президент України. І мені дуже прикро вважати, що якась бюрократична машина окремого міністерства чи установи здатна таким чином реагувати на рішення вищих посадових осіб держави", - сказала Фріз у розмові з DW. На думку депутатки, діяльність Кириленка завдає іміджевих ударів по державі, тож керівника міністерства культури треба швидко змінювати.

Інструмент контролю та інформування

Володимир Лейсле: комісія дуже потрібна для німців УкраїниФото: DW/N.Jolkver

Як розповів DW голова Ради німців України Володимир Лейсле, такі комісії функціонують майже в усіх країнах Східної Європи та СНД. І відновлення міжурядової комісії з питань німецької меншини в Україні для українських німців стане чітким індикатором, що реформи в країні йдуть не лише в економічному секторі, але й на рівні ставлення до національних меншин з боку уряду України. Тим більше, що схожі міждержавні комісії діють стосовно деяких інших національних меншин.

"Для німецької сторони дуже важливо, що у них у кожній країні, де діє програма з підтримки німецької меншини, є такий інструмент контролю за програмою і з інформування країни-партнера про те, що відбувається", - розповідає лідер німецької громади. Україна цією інформацією поки не користується і не потребує її, хоча могла б у свою чергу теж інформувати Німеччину про ті заходи, яких вживає на підтримку етнічних німців.

Важлива й суто практична міжурядова комісія може вирішити деякі питання дуже швидко. Як приклади, він наводить ситуацію у Мукачевому, де місцевому німецькому центру треба модернізувати систему опалення, або інфраструктурні проекти у німецьких поселеннях на Одещині. "Постановка такого питання на засіданні комісії і внесення у протокол максимально швидко вирішує його", - пояснює Лейсле.

Відписки замість справ

Ради німців України вела листування з органами державної влади України щодо відновлення діяльності комісії ще з 2010 року. Після зміни влади в Україні 2014 року була впевненість, що комісія запрацює в середині 2015 року. Проте замість цього Рада почала отримувати відписки. "З політичного погляду, є воля і прем’єр-міністра, і міністра закордонних справ, є й підтримка з боку депутатів, і інтерес з боку німецької меншини. Чому ми (Україна) не хочемо цього робити, я не знаю", - дивується Лейсле.

Але лідер німецької громади зберігає оптимізм. "Я знаю, що наступна міжурядова комісія між Німеччиною та Росією відбудеться у квітні 2016 року в Омську. Я би дуже хотів, щоб наша комісія між Україною та Німеччиною зібралася раніше - у лютому-березні 2016 року", - сподівається Лейсле.

Питання залишається на порядку денному

Співрозмовники DW в урядових колах у Берліні вказують на те, що вже на початку 2016 року, якщо не буде фактичних зрушень у питанні німецько-української комісії, відповідний рапорт надійде до Відомства федерального канцлера. "Якщо домовленість Яценюка і Меркель не буде виконана, Берліну доведеться знову піднімати це питання на найвищому рівні", - зауважує берлінський співрозмовник DW, обізнаний зі справою.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW