Сербський президент Томіслав Ніколіч знову у центрі уваги ЗМІ. Якщо невдовзі після початку президентства у травні 2012 року його заява, що у "Сребрениці не було геноциду", спричинила обурення, то тепер він вибачився за убивство майже 8 тисяч боснійських мусульман у Сребрениці у липні 1995 року.

В інтерв'ю боснійському телеканалу BHT1 увечері у четвер, 25 квітня, Ніколіч сказав: "Прошу на колінах, щоб Сербію помилували за злочини, скоєні у Сребрениці". Водночас і цього разу сербський глава держави не вжив слово "геноцид", хоча міжнародне право визначає масові убивства у Сребрениці саме так. За словами Ніколіча, за ті злочини відповідають окремі особи, а не сербська держава.

Позитивний сигнал

Заява сербського президента пролунала якраз напередодні візиту до Сербії єврокомісара з питань розширення Штефана Фюле та розгляду в парламенті Сербії угоди про нормалізацію відносин з Косовом. Порозуміння між Белградом і Приштиною, якого досягли за посередництва ЄС, відкриває Сербії та її колишній провінції, а нині незалежній державі Косову, шлях до ЄС.

І в Сербії, і в Боснії і Герцеговині тепер губляться у здогадах - що ж саме сказав чи хотів сказати Ніколіч. Можливостей тлумачити його слова по-різному не бракує - залежно від політичних настроїв чи потреби політичного сьогодення.

У Сербії одні бачать у цьому випадку склянку наполовину порожньою, а інші - наполовину повною. Так, правозахисниця Наташа Кандіч наголошує на вербальному значенні падіння на коліна. "Щось подібне в Сербії досі ще ніхто не казав. Ми знаємо приклад Віллі Брандта, і тому це вибачення дуже важливе", - сказала засновниця сербської правозахисної організації "Фонд за гуманітарні права" у розмові з DW. На її переконання, нині не потрібно занадто зосереджуватися на тому, чи вимовив Ніколіч слово "геноцид", чи ні.

Чи щирі вибачення?

Як відомо, раніше Ніколіч виступав радше як ультранаціоналіст: він заперечував сербські воєнні злочини, виступав проти видачі Гаазькому трибуналу колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, а також екс-генерала Ратко Младіча.

Але оскільки Сербія прагне вступити до ЄС, слова Ніколіча останнім часом стали поміркованішими, відзначають оглядачі. Саме в цьому контексті розглядає заяву президента правозахисник та юрист Срда Попович. "Ці вибачення пролунали на тлі майбутніх переговорів Сербії з Євросоюзом. Я не вірю, що це було щиро. Це лише політичний маневр, який має політичну функцію". Тому Попович побоюється, що "ці вибачення у Боснії зовсім не сприймають як щирі".

Перші реакції з Боснії і Герцеговини підтверджують його слова. Жителі цієї країни не вважають заяву президента Сербії переконливою. Під час інтерв'ю, наприклад, його жести та вираз обличчя суперечили словам. Тому "він не переконав" у серйозності сказаного, каже голова Об'єднання матерів Сребрениці Муніра Шубашич. За її словами, йдеться не про те, щоб навколішках просити вибачення, а про те, що ті, хто вижили, а також родичі жертв воєнних злочинів потребують чесності. Вони хочуть, щоб сербський президент вимовив слово "геноцид". Оскільки слово "злочин", як відзначає Шубашич, стосується і крадіжки рушника.

Багато вибачень

Утім, не лише представники жертв - так само і політики в Боснії і Герцеговині - стримано реагують на вибачення. До речі, Ніколіч - не перший політик з колишньої Югославії, що вибачився за воєнні злочини. Його попередник, Борис Тадич, ще 2004 року під час візиту до Сараєва вибачився за злочини Сербії проти боснійських мусульман, а трьома роками пізніше - і за воєнні злочини проти хорватів.

Його приклад повторив невдовзі і хорватський президент Іво Йосипович, вибачившись за злочини часів війни. Утім, до справжнього катарсису ці жести не призвели. Адже вибачення стосуються окремих злочинів, а політики, які вимовляють ці слова, виглядають або не дуже правдоподібно, або не репрезентують більшість суспільства.