1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибачення за воєнні злочини

Зоран Арбутіна, Наталя Неділько26 квітня 2013 р.

Вибачення сербського президента за воєнні злочини у Боснії і Герцеговині сприймають стримано. Адже слово "геноцид" з його вуст не пролунало. Крім того, вибачення прозвучало на тлі переговорів Сербії з ЄС.

Сербський президент
Сербський президентФото: Reuters

Сербський президент Томіслав Ніколіч знову у центрі уваги ЗМІ. Якщо невдовзі після початку президентства у травні 2012 року його заява, що у "Сребрениці не було геноциду", спричинила обурення, то тепер він вибачився за убивство майже 8 тисяч боснійських мусульман у Сребрениці у липні 1995 року.

В інтерв'ю боснійському телеканалу BHT1 увечері у четвер, 25 квітня, Ніколіч сказав: "Прошу на колінах, щоб Сербію помилували за злочини, скоєні у Сребрениці". Водночас і цього разу сербський глава держави не вжив слово "геноцид", хоча міжнародне право визначає масові убивства у Сребрениці саме так. За словами Ніколіча, за ті злочини відповідають окремі особи, а не сербська держава.

Позитивний сигнал

Заява сербського президента пролунала якраз напередодні візиту до Сербії єврокомісара з питань розширення Штефана Фюле та розгляду в парламенті Сербії угоди про нормалізацію відносин з Косовом. Порозуміння між Белградом і Приштиною, якого досягли за посередництва ЄС, відкриває Сербії та її колишній провінції, а нині незалежній державі Косову, шлях до ЄС.

У Белграді висять плакати, де Ніколіча названо зрадникомФото: DW/I. Petrovic

І в Сербії, і в Боснії і Герцеговині тепер губляться у здогадах - що ж саме сказав чи хотів сказати Ніколіч. Можливостей тлумачити його слова по-різному не бракує - залежно від політичних настроїв чи потреби політичного сьогодення.

У Сербії одні бачать у цьому випадку склянку наполовину порожньою, а інші - наполовину повною. Так, правозахисниця Наташа Кандіч наголошує на вербальному значенні падіння на коліна. "Щось подібне в Сербії досі ще ніхто не казав. Ми знаємо приклад Віллі Брандта, і тому це вибачення дуже важливе", - сказала засновниця сербської правозахисної організації "Фонд за гуманітарні права" у розмові з DW. На її переконання, нині не потрібно занадто зосереджуватися на тому, чи вимовив Ніколіч слово "геноцид", чи ні.

Чи щирі вибачення?

Як відомо, раніше Ніколіч виступав радше як ультранаціоналіст: він заперечував сербські воєнні злочини, виступав проти видачі Гаазькому трибуналу колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, а також екс-генерала Ратко Младіча.

У Сребрениці влітку 1995 року було вбито близько восьми тисяч чоловіків-мусульманФото: picture-alliance/dpa

Але оскільки Сербія прагне вступити до ЄС, слова Ніколіча останнім часом стали поміркованішими, відзначають оглядачі. Саме в цьому контексті розглядає заяву президента правозахисник та юрист Срда Попович. "Ці вибачення пролунали на тлі майбутніх переговорів Сербії з Євросоюзом. Я не вірю, що це було щиро. Це лише політичний маневр, який має політичну функцію". Тому Попович побоюється, що "ці вибачення у Боснії зовсім не сприймають як щирі".

Перші реакції з Боснії і Герцеговини підтверджують його слова. Жителі цієї країни не вважають заяву президента Сербії переконливою. Під час інтерв'ю, наприклад, його жести та вираз обличчя суперечили словам. Тому "він не переконав" у серйозності сказаного, каже голова Об'єднання матерів Сребрениці Муніра Шубашич. За її словами, йдеться не про те, щоб навколішках просити вибачення, а про те, що ті, хто вижили, а також родичі жертв воєнних злочинів потребують чесності. Вони хочуть, щоб сербський президент вимовив слово "геноцид". Оскільки слово "злочин", як відзначає Шубашич, стосується і крадіжки рушника.

2010 рік, Тадич вшановує пам'ять хорватських жертвФото: AP

Багато вибачень

Утім, не лише представники жертв - так само і політики в Боснії і Герцеговині - стримано реагують на вибачення. До речі, Ніколіч - не перший політик з колишньої Югославії, що вибачився за воєнні злочини. Його попередник, Борис Тадич, ще 2004 року під час візиту до Сараєва вибачився за злочини Сербії проти боснійських мусульман, а трьома роками пізніше - і за воєнні злочини проти хорватів.

Його приклад повторив невдовзі і хорватський президент Іво Йосипович, вибачившись за злочини часів війни. Утім, до справжнього катарсису ці жести не призвели. Адже вибачення стосуються окремих злочинів, а політики, які вимовляють ці слова, виглядають або не дуже правдоподібно, або не репрезентують більшість суспільства.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW