Ґарет Джонс ризикував життям і репутацією, коли оприлюднив у провідних британських, американських і німецьких газетах низку матеріалів про жахливий голод в українських селах, свідком якого він став під час подорожі в Україну з Москви без дозволу властей.

Через два дні після того, як Джонс оприлюднив перший прес-реліз з інформацією про смерть мільйонів людей, відомий тоді московський кореспондент New York Post Волтер Дюранти, володар найвищої американської нагороди в ділянці журналістики – Пуліцерівської премії, виступив зі спростуванням, заявивши, що жодного голоду нема. Джонса було публічно дискредитовано, а 1935 року його було вбито бандитами в Китаї. Розслідування обставин смерті вказало на причетність Радянського Союзу.

Щоденники, які виставлено на огляд у бібліотеці Коледжу Святої Трійці, в якому Джонс вивчав іноземні мови, він написав під час подорожі в Україну. В них журналіст описав велелюдні черги за хлібом, харчування селян фуражем для худоби, те, як голодні українці просили в нього їсти. Ці документи було випадково знайдено лише 1990 року у будинку сестри Джонса. Торік президент України посмертно нагородив валійського журналіста орденом «За заслуги».

Автор: Олекса Некряч

Редактор: Роман Гончаренко