Грузини та українці минулого року майже одночасно отримали змогу подорожувати Євросоюзом без віз. Утім, надання громадянам обох країн цього права відбулось із запізненням - і не лише через зволікання із виконанням умов Києвом і Тбілісі, але і через затримку з боку ЄС. Уряди деяких його держав-членів наполягали, аби спершу Брюссель посилив механізм тимчасового призупинення безвізу.

Ціль цього механізму - запобігати та протистояти зловживанню безвізовим режимом. І після того, як у березні минулого року набули чинності жорсткіші норми, того ж місяця Грузія отримала візову лібералізацію. Українці отримали право їздити до ЄС без віз трохи згодом - у червні 2017 року.

Побоювання справдилися?

Однією з причин запровадження нового механізму призупинення безвізу були побоювання Берліна погіршення криміногенної ситуації. Адже саме грузинські організовані злочинні групи були причетними до значної частини квартирних крадіжок у ФРН.

Цього року німецькі ЗМІ знову немало пишуть про цю проблему. Причина полягає у значному зростанні кількості заявок грузинів на надання притулку, які майже не мають шансів бути задоволеними. Головна проблема - частина з цих шукачів притулку використовує час, поки розглядається їхня заявка, для скоєння злочинів, заявляють у німецькому Федеральному управлінні кримінальної поліції.

Що таке механізм призупинення?

Моніторинг ситуації щодо того, чи є зловживання безвізом, здійснює Єврокомісія. Вона ж і ухвалює рішення, чи треба тимчасово - терміном на дев'ять місяців - повертати візовий режим з країною. У законодавчому акті про механізм призупинення закріплено чотири підстави для його запуску:

- суттєве зростання відмов у в'їзді до країни-члена ЄС або ж перебування на її території громадян третьої країни, які не мають права на це;

- суттєве зростання кількості заявок на притулок, лише мала частка яких задовольняється;

- погіршення співпраці з третьою країною щодо реадмісії;

- ризик або загроза безпеці, зокрема, зростання серйозних злочинів з боку громадян цієї країни.

При цьому суттєвим вважається зростання на понад як 50 відсотків. Низькою вважається частка визнання заявок на притулок у три-чотири відсотки. Для порівняння, за перші три місяці поточного року німецькі федеральні органи зареєстрували 1771 заявку на притулок від грузинів - майже втричі більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляє dpa. При цьому задовольняють заявки або ж з інших причин дозволяють залишитися у Німеччині лише близько двом відсоткам. Зростає кількість шукачів притулку й у інших країнах.

Поки сповіщень не надходило

Якщо якась держава ЄС фіксує протягом двомісячного періоду наявність підстав для призупинення безвізу, вона може сповістити про це Єврокомісію. Ще в лютому уряд землі Північний Рейн - Вестфалія закликав уряд Німеччини вжити заходів для призупинення безвізу.

Однак Берлін на такий крок не пішов. Як повідомив DW речник Єврокомісії, установа поки не отримувала жодного сповіщення щодо запуску механізму призупинення. Водночас, за його словами, Єврокомісії "відомо про це питання, і ми вже висловили наші занепокоєння грузинській владі". В Брюсселі запевняють, що Тбілісі віддане роботі над конкретними заходами, аби подолати нерегулярну міграцію з Грузії до ЄС, а також сподіваються побачити конкретні результати. Також у Єврокомісії вітають двосторонні контакти з урядом Грузії деяких країн ЄС, зокрема, Німеччини.

"Єврокомісія готова підтримати Грузію: спільно з Європейським агентством з охорони зовнішніх кордонів ми розглянемо ефективні практики для скорочення нерегулярних міграційних загроз", - зауважив речник Єврокомісії.

Слід зауважити, що Єврокомісія ще у своєму першому звіті щодо механізму призупинення у грудні минулого року вказувала на те, що організовані злочинні групи з Грузії є тими, хто серед представників третіх країн чи не найчастіше причетні "до серйозної та організованої злочинності у ЄС".

Дражлива тема

Поки якихось офіційних заяв про можливість тимчасового повернення віз у Брюсселі не робили. Цей інструмент є жорстким, бо він б'є по громадянах відповідної країни. Так, механізмом передбачено, що під час ухвалення рішення про призупинення Єврокомісія має брати до уваги наслідки такого кроку як для відносин з цією країною, так і для ситуації з правами людини у ній.

Обережними є і політики. Деякі з євродепутатів, до яких зверталася DW, не захотіли коментувати ситуацію. Погодився на розмову член делегації Європарламенту зі співпраці з Грузією, Азербайджаном і Вірменією Лукас Мандль (Lukas Mandl), який є депутатом фракції Європейської народної партії. "Ми хочемо економічної співпраці з Грузією в обопільних інтересах для добробуту усіх сторін. І візова лібералізація є елементом цього прагнення до гарної економічної співпраці", - зазначив депутат з Австрії. Однак, за його словами, коли візовою лібералізацією зловживають, наприклад для подачі заявок на притулок, які не мають справжніх підстав і обґрунтування, тоді механізм є варіантом, щоб забрати безвіз, допоки ці проблеми залишатимуться.

Політик обережно ухилився від відповіді на запитання, чи не настав час для призупинення безвізу для Грузії. "Механізм призупинення наявний як санкція. ЄС є дієздатним, тож він повинен діяти, якщо є випадки зловживання", - сказав Мандль і зауважив, що вдаватися до такого кроку можна лише на основі раціонального аналізу і лише якщо зловживання доведені, а не просто керуючись відчуттями.

А на запитання, чи став механізм призупинення безвізу ефективним фактором стримування зловживань, Лукас Мандль відповів так: "Як тільки його буде запущено, він продемонструє свою ефективність у всіх напрямках, адже всі будуть бачити, що ЄС не лише говорить, але і діє".