"Я завжди називала Україну землею обіцяною, адже я вірю, що Україна - сповнена обіцянок, але, на жаль, ці обіцянки досі не були реалізовані", - такими словами аналітик брюссельського European Policy Centre (EPC) Аманда Пол розпочала присвячений Україні форум у цьому центрі.

Захід під назвою "Політичний діалог: Україна - перспективи на 2018 рік" зібрав у понеділок, 22 січня, понад 50 експертів, чиновників, дипломатів і журналістів. Ціллю його було з'ясувати, чого ж очікувати цього року як Україні, так і від України.

Основні небезпеки

Аманда Пол на сьогодні бачить три головних виклики для України: конфлікт на Донбасі проти російської агресії; російську кампанію дезінформації та пропаганди; опір змінам всередині країни. Експертка наголошує, що саме останній виклик є найскладнішим з усіх: "Іноді я думаю, що Україна робить три кроки вперед і два - назад, а подекуди, й усі чотири". Прогрес при цьому, на думку Пол, здійснюється в першу чергу завдяки громадянському суспільству, яке "залишається центральним елементом у просуванні змін".

Експерт Фонду Маршалла у Брюсселі Бруно Лете вказав на своє побоювання, що нинішній пріоритет США та ключових держав-членів ЄС - а саме, запобігання ескалації, - "може у підсумку стати політикою зберігання статусу-кво". Але позитивним при цьому він називає те, що США, ЄС і НАТО продовжують наголошувати незаконність того, що відбувається на Донбасі.

Голова ж групи підтримки України в Єврокомісії Петер Ваґнер (Peter Wagner) звернув увагу на низку пояснень, якими в Україні часто намагаються виправдати гальмування реформ. Перше: "Країна у війні - нічого не можна зробити". Друге: "Країна настільки корумпована і держава настільки неспроможна, що просто позбавлено сенсу починати реформи". "Третій ми почали спостерігати уже шість-вісім місяців тому: Україна готується до виборів, і тому треба бути обережним у очікуваннях реформ", - розповідає Вагнер. Представник Єврокомісії наголошує, що всі три погляди є не лише хибними, але й небезпечними.

Рік перед роком виборів

Петер Вагнер нагадує, що до президентських виборів в Україні ще суттєво більше року, а до парламентських - майже два роки. "Коли говориш з людьми в Брюсселі та більшості столиць держав-членів, це - не те, що могло би служити виправданням (…) Треба продовжувати те позитивне, що відбувається", - закликав представник Єврокомісії.

Представниця фонду European Endowment for Democracy Світлана Кобзар вважає, що 2018-й стане роком підготовки до виборів. При цьому вона нагадала, що близько 55 відсотків виборців досі не визначилися. "Дехто з них, можливо, шукає когось нового, когось подібного до Макрона, хто з'явиться нізвідки та полонить людську уяву", - зауважила експертка.

Аманда Пол також хотіла би, аби й в Україні з'явився свій "український Макрон" і взяв участь у виборах. Як і Вагнер, вона застерігає про "велетенський ризик, що перемога на виборах стане важливішою за реалізацію важких реформ".

Основні реформи

Ключовим на сьогодні учасники дискусії назвали створення Вищого антикорупційного суду. При цьому вони нагадали про критику внесеного президентом України Петром Порошенком законопроекту з боку як МВФ, так і ЄС. При цьому Вагнер згадав про "відкриті атаки на антикорупційні органи" в кінці минулого року, а Пол застерегла від відкату у питаннях боротьби з корупцією, адже це може завершитися і втратою безвізового режиму.

За словами Петера Вагнера, для України дуже важливим є "щоб програма МВФ продовжувалася". З одного боку, це є передумовою для нової програми макрофінансової допомоги Україні від Євросоюзу. На початку цього року спливла дія третьої програми такої допомоги, останній транш якої не було виплачено. Нині ж Єврокомісія вивчає можливість наступної програми.

Але не лише для цього потрібне продовження програми МВФ. Вагнер каже, що Україні 2018 року доведеться заплатити багато у рамках боргових зобов'язань. "Люди, які краще знають ситуацію за мене, кажуть, що без траншу буде важко, якщо не неможливо заплатити", - застерігає представник Єврокомісії.

Також дуже важливою цього року є реформа приватизації. За даними Петера Вагнера, в Україні близько 4000 підприємств у державній власності, які генерують три-чотири мільярди євро втрат щороку. З них 45 відсотків не працюють і 41 відсоток мають річних оборот менше мільйона євро. Ключовим Вагнер називає закриття лазівок для корупції, для чого від частини підприємств треба позбутися, а в багатьох інших - покращити управління шляхом корпоратизації.

Позитивні зрушення

Світлана Кобзар закликає не дивитися на ситуацію у чорно-білих кольорах: "Якщо ми бачимо великий песимізм щодо національної політики та брак довіри до національних органів влади, то на місцевому рівні ми часто бачимо оптимізм". Вона наводить приклад Маріуполя, де "великий відсоток відповість, що справи в Україні йдуть погано", але скажуть, що в самому місті - краще.

З цим погоджується і Вагнер: "Опитування показують, що на підконтрольних Києву територіях східної України регіональний та місцевий розвиток сприймається як набагато кращий, ніж справи на національному рівні". Тому він вказує на необхідність доносити до людей також інформацію і про позитивні зрушення. Серед таких позитивних змін Вагнер назвав реформування газового сектору, запровадження системи ProZorro в сфері державних закупівель, а також автоматичне відшкодування ПДВ.

У підсумку дискусії Аманда Пол зауважила, що почуває себе більш оптимістично: "Україна, так би мовити, перероджується. А коли народжуєш - я сама мати трьох дітей - це болісний досвід, це не відбувається швидко та часто супроводжується проблемами". При цьому брюссельська експертка впевнена, що нове покоління в Україні зможе змінити майбутнє країни на більш яскраве.