Заява німецького федерального уряду, оголошена з парламентської трибуни федеральним канцлером Анґелою Меркель у четвер, 13 березня, супроводжувалася палкими дебатами між представниками різних політичних сил Німеччини. В той час як уряд демонструє дедалі жорсткіший тон у бік російського керівництва у звʼязку із військовою агресію у Криму, представники опозиції розділилися на два табори: одні демонструють підтримку тактиці Меркель, інші - попереджають про її можливі ризики.

Лідер опозиції у Бундестагу, очільник фракції Лівої партії Німеччини Ґреґор Ґізі під час свого виступу наголосив на можливій небезпеці застосування економічних санкцій проти Росії. "Вони не імпонуватимуть Путіну і лише загострять ситуацію", - зазначив він.

Критика ЄС і НАТО від лівих

Водночас навіть серед Лівих, які традиційно представлені численними критиками зовнішньої політики ЄС і НАТО і донедавна не приховували почасти відверті симпатії до сучасного російського керівництва, військове втручання Росії в Україну викликає дедалі більше обурення. Та незважаючи на висловлену підтримку критики політики російського президента Володимира Путіна, Ґізі все ж не оминув наголосити, що вважає дії західного світу в спробах розвʼязати кризу не менш помилковими. "ЄС і НАТО зробили неправильно все, що тільки могли", - зазначив він, маючи на увазі вибір, перед яким була поставлена Україна у питанні вектору розвитку зовнішньої політики: ЄС чи Росія. Цей шлях тиску на Україну був від початку помилковий, причому з обох боків, наголосив Ґізі.

Критики з боку Лівих зазнала і тісна співпраця між офіційним Берліном та новим українським урядом. Особливе занепокоєння Ґізі висловив у звʼязку із наявністю представників націоналістичної партії "Свобода" в уряді Арсенія Яценюка. Затаврувавши "свободівців" як "фашистів", Ґізі зазначив, що саме німецький уряд мав би, з огляду на історію, бути особливо обережним під час прийняття рішень про подібну співпрацю.

Скепсис Ґізі не поділяють

Та в такій оцінці ситуації лівих інші політичні сили у Бундестагу не підтримують. Інша парламентська опозиційна сила – Союз 90/Зелені – у питанні розвʼязання української кризи демонструє солідарність радше із урядом, аніж із колегами по опозиції. Очільниця фракції Зелених Катрин Ґеринґ-Екардт закликала лівих не перебільшувати роль правих сил у сьогоднішньому керівництві України. На її думку, немає сумнівів у тому, що ані партія "Свобода", ані ультранаціоналістичний "Правий сектор" нічого спільного із європейськими цінностями та демократією не мають. Однак дистанціюватися від цих сил ще не означає, що треба ставити хрест на підтримці демократичних перетворень в Україні, вважає Ґерінґ-Екардт. "Свобода і демократія поборють у підсумку і подібні явища", - зазначила вона.

Попри поміркованість і скепсис частини Бундестагу з огляду за дедалі жорсткіший курс уряду стосовно Росії, більшість парламентарів одностайні як в оцінці російських дій по відношенню до України як неприпустимої військової агресії, так і в необхідності цілеспрямовано протистояти цьому. Метою цього протистояння є збереження національного суверенітету України. Як зазначив у своєму виступі депутат від Соціал-Демократичної Партії, яка входить до правлячої коаліції, Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich), всім має бути зрозуміло, що у питанні української кризи йдеться не лише про загрозу для України і українців. "Ідеться також і про інші країни, де є меншини етнічних росіян, в яких, вірогідно, зростає небезпека і занепокоєння", - сказав він і навів приклади Болгарії, країн Балтії та центральної Азії.