У Бундестазі сумніваються у підписанні угоди між Україною і ЄС
9 вересня 2011 р.Міністри закордонних справ ЄС у своїй нещодавній заяві попередили: якщо "показовий політичний процес" проти Юлії Тимошенко не буде припинено, то під питанням опиниться ратифікація договору про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, щодо якої саме тривають розмови в рамках переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
У Бундестазі консенсус: процес над Тимошенко - політичний
«Я би дуже радив Україні серйозно взяти до уваги висловлену Європейським Союзом критику», - сказав у розмові з Deutsche Welle голова комітету Бундестагу з європейських питань Ґунтер Кріхбаум. Він нагадав, що на Заході не вперше критикують останні політичні події в Україні. На засіданнях його комітету, неодноразово підіймалося українське питання й зверталася увага на актуальну політичну ситуацію в Україні, розповів Кріхбаум. «Представники усіх партій у Бундестагу переконані, що судовий процес проти Юлії Тимошенко – це передусім політичний процес. На тлі цього Україні можна тільки порадити повернутися назад до демократичних засад», наголосив німецький політик.
Депутат Бундестагу не сумнівається в тому, що Україна сама дуже зацікавлена продовжити процес зближення з Євросоюзом. Зацікавлена передусім з економічної точки зору. Утім успішним процес зближення може бути виключно за умови, що проводитимуться демократичні реформи, каже Кріхбаум і нагадує, що з Україною нині тривають переговори про укладення кількох договорів у рамках Угоди про асоціацію.
"Не дійде навіть до підписання"
«Але якщо розвиток у державі відбуватиметься таким чином, як ми спостерігаємо нині, то я сумніваюся, що цю угоду можна буде зрештою укласти», - наголошує Кріхбаум.
Німецький політик переконаний, що якщо Україна не почне зважати на висловлену з боку ЄС критику, то «угода не дійде ні до Європейської Ради, ні до Бундестагу чи інших національних парламентів, бо Європейська комісія заморозить процес її ратифікації ще раніше». Якщо вже дійсно йти шляхом зближення з Європейським Союзом, то це слід робити серйозно, підкреслює Кріхбаум: «Серйозно – це означає передусім з дотриманням прав політичної опозиції і без показових судових процесів над опозиціонерами».
Голова комітету Бундестагу з європейських питань нагадав також, що наступного року Україна разом з Польщею проводитимуть чемпіонат Європи з футболу і на Україну будуть спрямовані дуже уважні погляди, зокрема з боку західної преси. Отже, хоча би навіть з цих міркувань країна не зацікавлена поставати в поганому світлі.
Змін не буде?
Для Гайко Пляйнеса з Східноєвропейського центру університету Бремена події в Україні свідчать про спробу «вивести з гри» важливу дійову особу опозиції. «Суд над Тимошенко, може й має під собою деякі підстави, але перебіг процесу однозначно свідчить про маніпуляції й переслідування політичних цілей», - каже експерт, наголошуючи на тому, що суд – це не те місце, де слід було б дискутувати зовнішньополітичні чи економічні державні питання.
Політолог не має сумнівів у тому, що в Україні добре чують критику з боку ЄС, яка з’явилася в контексті останніх недемократичних процесів. Чують передусім ті, кому вона безпосередньо адресована. «Питання тільки в тому, як її трактуватимуть», - каже Пляйнес. Він нагадує, що в українському уряді є окремі сили, які взагалі не прагнуть зближення з ЄС. Ці сили, переконаний експерт, навіть тішаться, коли чують подібну критику.
Пляйнес вважає водночас висловлену Євросоюзом критику недостатньою і сумнівається, що задекларовані попередження призведуть до змін у поведінці нинішнього українського керівництва. Експерт каже також, що в ЄС немає більш дієвих механізмів впливу на Україну. Оскільки перспективу членства в спільноті для України так і не відкрили, то Європейському Союзу не залишається нічого іншого, як «оперувати» значно слабшими інструментами, погрожуючи проблемами з угодою про зону вільної торгівлі.
Шляхом санкцій (як у випадку з Білоруссю) повертати Україну до демократичних стандартів Євросоюз не буде, адже в такому випадку існує реальна загроза, що Україна остаточно зійде зі свого європейського шляху й переорієнтується на Росію: «Цього ж у Брюсселі теж ніхто не хоче», - каже Пляйнес.
Нестабільна Україна
Нинішня ситуація в Україні є дуже нестабільною, хоча на перший погляд так може й не здаватися, аналізує далі німецький експерт. Президент України Віктор Янукович, вважає Пляйнес, стоїть нині перед складним вибором, яким шляхом далі йти: «Можливо, він хотів би запровадити російську владну модель. На це вказує принаймні те, як він поводиться з опозицією. Це дуже схоже на стиль Путіна. Тільки між Україною і Росією є одна велика різниця. Янукович не має такої популярності серед українських виборців, як Путін в Росії», - пояснює Пляйнес.
Він упевнений, що наступні вибори політичній силі Януковича виграти не вдасться. В Україні слід розраховувати на те, що дуже швидко може з’явитися нова політична сила, яка може покласти край ері Януковича. Водночас є й небезпека того, що нинішній президент вирішить піти білоруським шляхом, тобто в насильний спосіб «відключить» опозицію й вдасться до фальсифікації виборів, щоб залишатися при владі. «Раніше чи пізніше йому доведеться робити свій вибір», - каже Пляйнес і підкреслює, що впливу на це його рішення у Європейського Союзу нині немає.
Автор: Леся Юрченко
Редактор: Євген Тейзе