Міжнародна команда астрономів виявила зірку, довкола якої планета обертається на найбільшій відомій відстані.
Планета та зірка були відомі давно, проте у "пару" іх пов'язали лише заразФото: ESA/Hubble & NASA/Gilles Chapdelaine
Реклама
Дистанція між зіркою та планетою, яка навколо неї обертається, настільки велика, що одне проходження по орбіті займає близько 900 тисяч земних років, повідомляє про відкриття у середу, 27 січня, британське видання "Щомісячні записи Королівської астрономічної спілки" (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).
Планета, названа 2MASS J2126, віддалена від своєї зірки у сім тисяч разів більше, аніж Земля віддалена від Сонця. Таким чином, відкрита "сонячна система" є найширшою з відомих. Вчені припускають, що за час її існування планета могла зробити менше п'ятдесяти обертів довкола "свого сонця".
"Це найширша система з відкритих сьогодні, обидва елементи якої були відомі вже протягом восьми років", - вказує провідний автор дослідження Найл Дікон з Університету Хардфорширу.
Дослідники відзначили, що шанси на існування життя у такому екзотичному світі малі, але будь-які можливі мешканці планети навряд чи бачили б "своє сонце" більшим за інші зірки.
Попередньо вважалося, що планета є самотньою, без "прописки" у сонячній системі. Пізніше астрономи пов'язали два об'єкти, яких розділяє трильйон кілометрів. Виявилося, що вони рухаються крізь космос разом, на відстані біля 104 світлових років від Сонця. Наразі вченим невідомо, як саме сформувалася і утрималася настільки широка система.
Зонд НАСА на шляху до нових обріїв
Уже дев'ять років зонд New Horizons подорожує Сонячною системою. Він відвідав астероїд і планету Юпітер. 14 липня зонд максимально наблизився до своєї головної цілі - карликової планети Плутон та її супутників.
Фото: Reuters/NASA/APL/SwRI
"Серце" Плутона
Це останнє фото, яке New Horizons відіслав на Землю перед своїм максимальним наближенням до Плутона. Зонд зробив його з відстані у 768 тисяч кілометрів від поверхні карликової планети. На зображенні домінує біла пляма протяжністю близько 1600 кілометрів - неформально її називають "серце". Причиною того, що на поверхні "серця" майже не видно деталей, можуть бути геологічні процеси.
Фото: Reuters/NASA/APL/SwRI
Святкування наукового звершення
Члени команди New Horizons та запрошені гості слідкують за зворотнім відліком до максимального наближення зонду до Плутона в лабораторії прикладної фізики університету Джонса Гопкінса, штат Меріленд, США.
New Horizons зробив це фото 12 липня з відстані у 2,5 мільйони кілометрів від Плутона як підготовку до зйомки карликової планети у найвищій роздільній здатності.
Фото: picture-alliance/dpa/NASA/JHUAPL
Близьке знайомство
14 липня зонд пролетів повз Плутон на відстані 12 000 кілометрів. Для порівняння: відстань від Землі до Місяця у 30 разів більше. Міжнародна космічна станція ще ближче, вона обертається навколо Землі на висоті лише 350 кілометрів. Так виглядає Плутон з найближчим супутником Хароном на задньому тлі.
Фото: JHUAPL/SwRI
Планета, якої не повиино було бути
Через сім місяців після запуску New Horizons Міжнародний астрономічний союз (МАС) позбавив Плутон статусу планети. Тепер це лише "карликова планета", адже орбіта Плутона не настільки кругла, як у повноцінної планети, а еліптична. МАС тоді уперше дав формальне визначення терміну "планета", оскільки в останні роки у Сонячній систему було відкрито багато нових об'єктів.
Фото: picture-alliance/Bildagentur-online/Saurer
Порівняння за розміром
Найближчі до Сонця планети - Меркурій, Венера, Земля та Марс. Потім - карликова планета Церера, а за нею - планети-гіганти Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун. Ще далі - на околиці Сонячної системи - два крихітні крапочки: Плутон, який має діаметр лише 2370 кілометрів, та його супутник Харон.
Фото: picture-alliance/dpa
Не всі супутники Плутона круглі
Мета зонду New Horizons - дослідити супутники Плутона, наприклад, визначити справжній розмір Стікса. Вважають, що його діаметр - від 8 до 28 кілометрів. У січні та лютому зонд зробив перші нечіткі знімки Харона, Нікти та Гідри. У квітні - Кербера. Тепер New Horizons може зробити знімки кращої якості.
Фото: NASA/ESA/A. Feild (STScI)
Дикі танці на орбіті
Супутник Нікта на своїй орбіті обертається просто божевільно. Це не зроблені зондом знімки, а комп'ютерна симуляція, яку науковці NASA підготували, ґрунтуючись на наявних даних. Нікта не лише обертається навколо Плутона, але й перебуває під гравітаційним впливом Харона - тобто цей супутник є також супутником іншого супутника.
New Horizons оснащений трьома оптичними інструментами, які можуть робити знімки у різних спектральних діапазонах. Два плазмові спектрометри можуть аналізувати частинки сонячного вітру. Космічний апарат також має на борту детектор пилу та радіометр.
Фото: JHUAPL/SwRI
Очікуємо на кращі знімки
НАСА вдалося вирішити деякі технічні проблеми, які нещодавно виникли на New Horizons, тож зонд знову цілком справний. Сподіваємося, що тепер ніщо не завадить йому зробити нові чудові знімки Плутона.
Фото: JHUAPL/SwRI
Оптичний телескоп
На цьому фото техніки встановлюють на зонд New Horizons камеру LORRI (Long-Range Reconnaissance Imager). Ця цифрова камера сприймає електромагнітні хвилі видимого спектру. Найважча частина камери вагою 8,6 кілограма - це телескоп, що важить 5,6 кілограма.
Фото: NASA
У дорозі з 2006 року
Зонд New Horizons запустили 19 січня 2006 року з космодрому на мисі Канаверал у Флориді за допомогою ракети-носія Atlas V. Космічний апарат відразу вийшов на траєкторію виходу за межі Сонячної системи. Для цього треба було досягти швидкості 16,26 кілометра на секунду. Таким чином New Horizons став найшвидшим з усіх створених людиною літальних космічних об’єктів.
Фото: NASA
Усе далі й далі від Сонця
Траєкторія New Horizons занесла зонд на далекі околиці Сонячної системи. Дорогою космічний апарат відвідав асетроїд 132524 APL, а також пролетів на відстані 2,3 мільйона кілометрів від Юпітера. Зонд зібрав дані про атмосферу, магнетосферу та супутники планети-гіганта.
