У Гонконгу знову протести проти закону про екстрадицію
Валерій Сааков
21 червня 2019 р.
Тисячі активістів зібралися в урядовому кварталі Гонконгу з вимогою скасування змін до законопроєкту про екстрадицію. Мітингарі також наполягають на відставці прем'єр-міністерки автономії Керрі Лам.
Учасники акції протесту в ГонконзіФото: picture-alliance/Kyodo
Реклама
У Гонконгу тривають протести проти суперечливого законопроєкту про екстрадицію громадян, у тому числі й до материкового Китаю. У п'ятницю, 21 червня, на демонстрацію в урядовому кварталі вийшли кілька тисяч громадян. Учасники акції перекрили головні дороги та вулиці в урядовому кварталі Гонконгу та оточили деякі адміністративні будівлі, повідомляє агенція новин dpa.
Зазначається, що більшість з тих, хто вийшов на акцію протесту, - студенти. Серед вимог учасників акції протесту - відставка керівниці адміністрації Гонконгу Керрі Лам. В цьому кварталі також задіяли багато поліцейських, передає AP.
Масові демонстрації проти законопроєкту, що уможливлює екстрадицію підозрюваних до материкового Китаю, проходять у Гонконзі з минулого тижня. Критики законопроєкту побоювалися, що заплановані зміни надаватимуть владі можливість переслідувати громадських активістів, невдоволених політикою Пекіна.
Під час протестів доходило до сутичок з поліцією, внаслідок чого поранення отримали десятки громадян. 15 червня влада Гонконгу оголосила про припинення розгляду законопроєкту щодо екстрадиції, втім, протести не припинились. 16 червня на вулиці Гонконгу вийшло близько двох мільйонів людей.
Досі Гонконг відмовлявся здійснювати екстрадицію підозрюваних за запитом органів юстиції з материкового Китаю через розбіжності в законодавстві та недостатню прозорість китайської системи правосуддя. Ще одним чинником, що стримував від екстрадиції, було застосування смертної кари в Китаї. Однак на початку 2019 року стало відомо про наміри адміністрації Гонконгу налагодити співпрацю в цій сфері з материковим Китаєм, Макао та Тайванем.
Гонконг, що до 1997 року був британською колонією, наділений на даний момент високим ступенем автономії за принципом "одна країна - дві системи". Тож у Гонконзі й досі громадянам забезпечені ті фундаментальні права та свободи людини, що обмежені у КНР, як-от свобода слова та ЗМІ. Опозиція в Гонконзі звинувачує Китай у тому, що він дедалі сильніше втручається у внутрішні справи Гонконгу.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.
