У Гонконгу відкликали законопроєкт, що спричинив протести
Олександр Голубов
23 жовтня 2019 р.
Влада Гонконгу виконала одну з вимог протестувальникі та остаточно відкликала законопроєкт, що став причиною заворушень.
Учасники акції протесту проти закону про екстрадицію у ГонконгуФото: Eco-Media
Реклама
У місцевому парламентіГонконгу офіційно відкликали законопроєкт, який би дозволив екстрадицію правопорушників на територію Китаю. Про це у середу, 23 жовтня, повідомляє інформаційна агенція Reuters.
Таким чином влада Гонконгу виконала одну з п'яти вимог учасників акцій протесту, що вже декілька місяців тривають у колишній британській колонії, яка нині є спеціальним адміністративним районом КНР.
Водночас агенція наголошує, що це рішення навряд чи призведе до закінчення протистояння протестувальників та влади. Голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам ще 4 вересня у своєму відеозверненні оголосила про початок процедури відкликання законопроєкту, що однак не призвело до послаблення масових акцій.
Керівництво Китаю між тим у довгостроковій перспективі планує зняти голову місцевого уряду Гонконгу. Як повідомляє 23 жовтня видання Financial Times, вже у травні наступного року Лам може замінити її наступник, що перебуватиме на посаді очільника адміністрації до закінчення каденції у 2022 році. Перед тим, як рішення про заміну місцевого керівництва буде остаточно ухвалено, ситуація у Гонконгу, на думку Пекіна, має бути остаточно стабілізована. Китайське керівництво не хоче створити враження готовності йти на поступки протестувальникам, пише Financial Times. У липні видання вже писало, що Лам пропонувала Пекіну піти у відставку, але була змушена залишитися на посаді. Тоді голова адміністрації називала цю інформацію недостовірною.
8 жовтня Лам заявляла, що прагне вирішити кризу без застосування військових, але у випадку загострення протестів вона не виключає такої опції.
Нагадаємо, протести у Гонконгу тривають вже кілька місяців. Жителі міста почали виступати проти ухвалення закону про екстрадицію правопорушників на запит китайської влади. За даними організаторів, у деякі дні в акціях брали участь понад мільйон людей. На початку жовтня демонстранти почали вдягати маски, що пізніше було заборонено судом. Це, в свою чергу, викликало нову потужну хвилю протестів.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.
