Відсьогодні в Данії не можна носити не тільки паранджу, але й більшості інших предметів одягу, які можуть приховувати обличчя. У поліції, однак, зазначають, що норми нового закону є дещо розмитими.
Двоє жінок у паранджах поблизу парламенту в КопенгагеніФото: picture-alliance/dpa/Scanpix
Реклама
У Данії в середу, 1 серпня, набуває чинності заборона на приховування обличчя, яку парламент країни підтримав у травні. Нову норму часом називають "забороною паранджі", хоча у повний перелік заборонених предметів одягу входять не лише паранджі, а й нікаби, балаклави, звичайні маски, лижні маски і штучні бороди. При цьому захисні медичні маски вдягати дозволяється.
Порушення норми потягне за собою штраф у розмірі однієї тисячі крон (близько 134 євро). Повторні порушення призведуть до штрафу у десятикратному розмірі або ув'язнення на термін до шести місяців.
У столиці Данії Копенгагені та місті Орхус заплановані протести проти заборони. Поліція заявила, що протестувальники не будуть оштрафовані за приховування обличчя, що вони планують зробити як частину своєї акції. У поліції це пояснили тим, що "демонстрації вважаються частиною свободи самовираження і свободи зібрань". Однак якщо учасники йтимуть на демонстрацію чи з неї у масках, їм загрожує штраф.
Президент поліцейської федерації Данії Клаус Оксфельдт заявив, що межа між дозволеними засобами приховування обличчя, як наприклад, карнавальні костюми чи зимові шарфи, і недозволеними є розмитою. Інші країни ЄС - зокрема Австрія, Бельгія та Франція - раніше запроваджували обмеження на носіння паранджі.
Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?
У Німеччині не вщухають дискусії щодо заборони одягу мусульманок, який закриває обличчя. Чим відрізняються традиційні головні убори та елементи одягу - в галереї DW.
Велика різноманітність
Відмінності в деяких елементах традиційного мусульманського жіночого одягу часом здаються незначними. Не дивно, що багато хто нерідко плутає нікаб з паранджею або чадрою. Крім того, жінки часто носять різні елементи одягу в поєднанні, що тільки посилює плутанину. Чим відрізняються традиційні головні убори й елементи одягу мусульманок - у галереї DW.
Шейла
Довгий прямокутний шарф, який вільно обертають навколо голови і кладуть на плечі. Шейли бувають різних кольорів. Такий варіант головного убору найбільш розповсюджений у країнах Персидської затоки.
Хіджаб
У більш широкому розумінні хіджаб - це будь-який одяг, який відповідає нормам шаріату. Однак у західних країнах хіджабом називають традиційну жіночу мусульманську хустку, яка повністю закриває волосся, вуха та шию і в більшості випадків злегка вкриває плечі. Обличчя при цьому залишається відкритим.
Хіджаб аміра
Цей головний убір складається із двох частин. Одна з них щільно облягає голову на зразок шапочки, інша - це шарф у формі рукава, який вдягають зверху, щоб закрити плечі. Саме слово "аміра" перекладається з арабської як "принцеса".
Хімар
Накидка з прорізом для обличчя, яка закриває волосся, вуха і плечі та доходить до талії. Хімар поширений на Близькому Сході і в Туреччині.
Чадра
Довге покривало, що закриває усе тіло з голови до п'ят. Чадра ніяк не кріпиться до одягу і не має застібок, жінка зазвичай сама притримує її руками. Чадра обличчя не закриває, але за бажання жінка може зробити це краєм покривала. Її часто носять у поєднанні з нікабом. Поширена в Ірані.
Нікаб
Головний убір чорного кольору, який повністю закриває обличчя та волосся, залишаючи лише проріз для очей. Нікаб поєднують з іншими видами традиційного мусульманського одягу, наприклад, з абаєю - довгою сукнею з рукавами і без паска. Найчастіше нікаб носять у країнах Персидської затоки, Ємені і Пакистані.
Паранджа
Довге покривало, яке повністю вкриває тіло та обличчя. Проріз для очей в паранджі закритий щільною сіткою - чачваном. Цей вид одягу розповсюджений у Середній Азії та Афганістані.
