У День пам'яті та примирення Зеленський відвідав Луганщину
Олена Губар
8 травня 2020 р.
Президент України Володимир Зеленський вшанував пам'ять загиблих у Другій світовій війні в Міловому та зустрівся з родинами внутрішньо переміщених осіб в Золотому.
Володимир Зеленський Фото: Reuters/Ukrainian Presidential Press Service
Реклама
Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю, 8 травня, в День пам'яті та примирення відвідав Луганщину. Як повідомила його пресслужба, голова держави відвідав селище Мілове, яке розділене кордоном між Україною та Росією.
Він ушанував пам'ять загиблих у Другій світовій війні в меморіальному комплексі "Україна - визволителям", поклав квіти біля Вічного вогню, а також встановив лампадки біля скульптурної композиції.
Неподалік від цього місця розташоване село Півнівка, яке "було першим населеним пунктом, де в грудні 1942 року почалося вигнання нацистських окупантів з української землі", зазначається на сайті українського президента.
"У цей день Україна разом з усім цивілізованим світом промовляє: Never again. Ніколи знову. Сьогодні це два найважливіших слова для історії людства та його майбутнього. І вони не можуть стати просто формальністю", - сказав Зеленський.
Президент зустрівся з переміщеними особами
Зеленський також відвідав місто Золоте Попаснянського району, де зустрівся з родинами внутрішньо переміщених осіб, яким держава виділила житло. Президент оглянув квартири, в які наступного тижня почнуть заселятися люди. Наразі майже готові 10 квартир, на черзі - ще п'ять.
Окрім того, Зеленський оглянув автомобільну дорогу Сєвєродонецьк - Станиця Луганська та ознайомився з перебігом ремонтних робіт на одній з ділянок автошляху - Т-13-06 Сєвєродонецьк - Новоайдар протяжністю 37 кілометрів.
Репетиція параду в Мінську. Коронавірус? Ні, не чули (08.04.2020)
01:12
This browser does not support the video element.
Німецькі політики і річниця завершення Другої світової війни
За тим, як відзначалося завершення Другої світової війни 8 травня в різні роки, можна простежити суспільно-політичні зміни у Німеччині. Як провідні німецькі політики відзначали цю дату і як це сприймалося за кордоном?
Фото: picture alliance/akg-images
Теодор Гойсс: "Врятовані і водночас знищені"
Теодор Гойсс (Theodor Heuss), ще до свого обрання президентом Федеративної Республіки Німеччини, будучи членом Парламентської ради, під час проголошення 8 травня 1949 року конституції ФРН заявив: "По суті 8 травня 1945 року залишається найтрагічнішим і найсуперечливішим парадоксом історії для кожного з нас. Чому ж так? Тому що ми були врятовані і водночас знищені".
Фото: AP
Віллі Брандт на колінах у Варшаві
Це було неймовірним жестом у очах світової спільноти: канцлер ФРН, соціал-демократ Віллі Брандт (Willy Brandt) 7 грудня 1970 року несподівано став на коліна перед пам'ятником героям гетто у Варшаві. Цей жест був сприйнятий як прохання пробачити німцям злочини часів Другої світової війни. За свою примирливу політику щодо країн Варшавського пакту Брандт у 1971 році отримав Нобелівську премію миру.
Фото: Imago/Sven Simon
Міттеран і Коль тримаються за руки у Вердені
Це тримання за руки лідерів Франції і Німеччини у Вердені пізніше часто порівнювали з падінням на коліна Брандта. Але ініціатором цього історичного жесту примирення тоді став не німецький канцлер, а французький президент: 22 вересня 1984 року під час пам'ятних заходів на колишньому полі битви у Вердені Франсуа Міттеран раптово протягнув Гельмуту Колю (Helmut Kohl) свою руку.
Фото: ullstein bild/Sven Simon
Ріхард фон Вайцзекер: "День визволення"
Ця промова до 8 травня одна з найвідоміших. Хоча президент ФРН Ріхард фон Вайцзекер (Richard von Weizsäcker) у цей день 1985 року припустив, що не усі німці сприйняли завершення війни як визволення, але водночас застеріг: "Нам не можна бачити у завершенні війни причину для втечі, вигнання або несвободи. Ця причина, навпаки, полягає у початку цієї війни і початку тиранії, що призвели до війни".
Пройшли десятиліття від завершення війни, і вже не кожен німецький топполітик вважав, що держава має пам'ятати про німецьку провину за війну. Політик ХСС Франц-Йозеф Штраус (Franz-Josef Strauß) неодноразово вимагав припинити "вічне подолання минулого як постійне завдання для суспільства". Сьогодні такі заяви швидше нагадують висловлювання правопопулістів з "Альтернативи для Німеччини".
Фото: AP
Ґергард Шредер на параді перемоги у Москві
Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) був першим німецьким канцлером, якого у 2005 році запросили взяти участь у параді до Дня перемоги у Москві. Дякуючи хазяїну параду Володимиру Путіну, Шредер назвав це запрошення "свідченням довіри до усього німецького народу". Путін відповів, що примирення між двома країнами є одним з найважливіших досягнень Європи у повоєнний час.
Фото: Getty Images/AFP/J. Watson
Анґела Меркель на могилі невідомого солдата
10 років потому наступниця Шредера на посаді канцлера Анґела Меркель (Angela Merkel) поклала вінок до могили невідомого солдата у Москві. Але ставлення офіційного Берліна до Путіна під час відзначення 70-річчя завершення війни суттєво погіршилося: роком раніше Росія анексувала український півострів Крим. Ані Меркель, ані більшість світових лідерів не взяли участь у параді на Красній площі.
