У "ДНР/ЛНР" 950 тисяч осіб мають українську "біометрику"
Дмитро Губенко | Марія Думанська
24 лютого 2020 р.
Станом на лютий 2020 року понад 950 тисяч осіб з реєстрацією в ОРДЛО отримали біометричні паспорти для виїзду за кордон. Крім того, за останній рік їх також отримали понад 16 тисяч мешканців окупованого Криму.
Реклама
Станом на середину лютого 2020 року оформлено та видано 950 405 паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в окремих районах Донецької або Луганської області. Такі дані навела на запит DW Державна міграційна служба України (ДМС), повідомляється у понеділок, 24 лютого.
За даними ДМС, станом на 12 лютого оформлено та видано також 150 466 паспортів для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в Криму або Севастополі.
Нагадаємо, за даними станом на березень 2019 року, біометричні паспорти для виїзду громадянина України за кордон отримали 134,2 тисячі мешканців тимчасово окупованого Криму.
Як відомо, для отримання паспорта громадянина для виїзду за кордон особа має, зокрема, подати паспорт громадянина України. Біометричні паспорти для виїзду за кордон в Україні оформлюються і видаються з 2015 року.
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.