Найбільша проблема для українських журналістів - це отриманні достовірної інформації, каже в інтерв’ю Deutsche Welle керівник проекту Наталія Грановська. Журналісту, начебто, ніхто й не забороняє писати на гостру тему, але ж найчастіше саме в інформації йому й відмовляють. За її словами, ситуація суттєво не змінилась і після ухвалення закону про доступ до публічної інформації. Залишається тільки сподіватися, що закон про корупцію, який набув чинності 1 липня й передбачає відповідальність за надання неповної чи недостовірної інформації, буде більш дієвим, зазначає медіа-юрист.

«Завеликі штрафи»

Найчастіше журналісти на Донеччині звертаються за правовою допомогою, коли справа доходить уже до суду. Характерні випадки, коли мери міст, депутати місцевих рад чи публічні особи подають позови про спростування «компромату» і вимагають завеликі суми для відшкодування моральних збитків, завданих публікацією, начебто, недостовірної інформації, зазначає експерт. На думку Грановської, таким чином опозиційні до влади ЗМІ можна довести до банкрутства й знищити.

Як правило, такі розправи зі ЗМІ найчастіше спостерігаються в передвиборний період. Українські реалії, які змалював медіа-експерт, виглядають приблизно так: виграти в суді справу, де позивачем є мер, складно, а якщо ЗМІ подає апеляцію, то має ще сплатити величезне держмито. Щоправда, сьогодні чимало донецьких ЗМІ, як правило, намагаються провести юридичну експертизу своїх матеріалів перед публікацією, каже експерт

Правова допомога в мережі

Новий інтернет-проект пропонує журналістам інформацію, яка стосується різних аспектів діяльності ЗМІ: законодавча база, правова допомога кожному журналісту, коментарі та поради від колег. Сайт створювався як регіональний проект, однак, як стверджують його засновники, звернення від журналістів надходять уже з різних регіонів.

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Володимир Медяний