Офіційно отримати детальну інформацію про обсяги заморожених в рамках санкцій ЄС коштів оточення екс-президента України Віктора Януковича неможливо. У відповідь на запити DW уряди низки країн взагалі її не надали, вказуючи на закони про банківську таємницю. Дані про заарештовані активи клану Януковича надійшли, зокрема, з Австрії (шість мільйонів євро), Кіпру (1,5 мільйони євро і 3 мільйони доларів) та Ліхтенштейну (27 мільйонів швейцарських франків). Латвія підтвердила замороження декількох рахунків, не назвавши обсяг коштів. У Німеччині, як повідомило міністерство економіки, жодних українських активів не заморожено.

"Майже мільярд доларів США"

Ще навесні про замороження активів оточення Януковича повідомили Великобританія (23 мільйони доларів) та Швейцарія (137 мільйонів євро). На умовах анонімності один з експертів, поінформований про перебіг міжнародних слідчих дій щодо відмивання коштів колишніми українськими посадовцями, назвав наведені суми коштів заниженими. "Є низка активів "під підозрою", але до однозначного встановлення кінцевих власників ніхто не буде називати конкретні суми", - зазначив співрозмовник. Він назвав загальну суму коштів, які заморожені і можуть бути ідентифіковані як гроші клану Януковича: майже мільярд доларів США. Йдеться про активи у близько десяти країнах.

Опитані DW експерти зазначають, що походження коштів, які відмивались виключно в межах країн ЄС, ідентифікувати значно легше, ніж ресурсів, які пройшли через такі "чорні діри", як Кайманові, Британські Віргінські чи Сейшельські острови. Яскравим свідченням того, як складно юридично бездоганно встановити зв’язок між особами, які фігурують у санкційному списку ЄС, та конкретними активами, є розслідування відмивання коштів у Німеччині, яке без відчутного успіху ведеться щодо фірм, підконтрольних Сергієві Курченку.

Повернути буде складно

Однак і після ідентифікації коштів з їх поверненням будуть чималі труднощі, констатують експерти. "Злочином, який передує відмиванню коштів, зазвичай є корупція. Якщо країна хоче повернути виведені кошти, вона має довести корупційні злочини, які передували виведенню грошей", - наголосила, відповідаючи на запитання DW, британська експертка Мері Янґ. Фахівець з питань боротьби з фінансовою злочинністю застерігає: саме корупція може виявитись і головним ворогом у поверненні до України відмитих за кордоном коштів. "Коли правоохоронні органи корумповані, повернення грошей стає менш імовірним", - констатує Янґ.

Для повернення грошей український суд спершу має винести вироки у кримінальних справах щодо незаконного збагачення членів клану екс-президента, яке було б співставним з обсягами заморожених в ЄС активів, вказують експерти. Утім, на даний момент в Україні розслідуються справи, в яких фігурують відносно скромні цифри "вкраденого". Зокрема, як повідомили DW у Генпрокуратурі України, Віктора Януковича і колишніх членів уряду підозрюють у незаконному привласненні державного майна та коштів на суму у понад мільярд гривень. Ще три мільярди збитків у гривні, як вважає слідство, завдав державі своїми махінаціями Сергій Курченко. Утім, обсяги коштів, які фігурують в українських кримінальних справах, наразі неспівставні із замороженими на Заході активами.

Повертати? А на якій підставі?

Крім того, поки юридично не відтворені шляхи виведення цих коштів за кордон, говорити про повернення грошей зарано, зазначила у розмові з DW Ґретта Феннер - директорка Міжнародного центру повернення активів, що у швейцарському Базелі. "Якщо, скажімо, у Швейцарії або Німеччині знаходять гроші, які пов'язують з оточенням Януковича, треба ще довести, що вони отримані нелегально. Для цього треба відтворити повний ланцюжок переміщення фінансових потоків. Але тут є проблема: якщо гроші пройшли, приміром, через Кайманові острови, то у цьому ланцюжку виникає "чорна дірка", - зауважує Феннер. Її центр віднедавна консультує Генеральну прокуратуру України щодо можливостей повернення коштів клану Януковича в Україну.

За словами Ґретти Феннер, законодавство низки країн, зокрема, Швейцарії у деяких випадках дозволяє конфіскувати і повертати кошти у країну походження навіть у тому разі, якщо точно їхнє походження встановити не вдається. "Це можливо, якщо йдеться не про окремих корумпованих чиновників, а про кримінальну систему. Тобто якщо режим Януковича буде визнано злочинною організацією" , - зазначає експертка. Феннер припускає, що сума заморожених коштів на рахунках клану Януковича буде значно вищою, ніж офіційно відома на даний момент. Скільки вдасться знайти, за її словами, залежить, не в останню чергу від української прокуратури - від неї очікують сигнали про те, куди ведуть сліди злочинів, в яких підозрюють оточення екс-президента.

Повернути можуть не все

Навіть якщо розслідування буде доведене до кінця, кожна країна сама вирішуватиме, що робити з конфіскованими грошима. "Згідно з Палермською конвенцією ООН з протидії транснаціональній організованій злочинності, країни, що заморозили активи, самі вирішують, що далі з ними робити, керуючись національним законодавством. На цій підставі деякі країни можуть взагалі відмовитися віддавати гроші", - пояснює Мері Янґ. Зокрема, у Кіпрському Відомстві з боротьби з відмиванням коштів звернули увагу на те, що ця країна практикує утримання до половини конфіскованої суми "на компенсацію адміністративних витрат".

Ґретта Феннер з базельського Міжнародного центру повернення активів називає кіпрські компенсації "шокуючими" і говорить про загальну практику з утримання близько 0,3 відсотка. "Імовірно, що з політичних міркувань у випадку України не стягуватимуть взагалі нічого", - припускає експертка з Базеля. Нині її головне завдання - допомогти Генпрокуратурі України налагодити ефективну співпрацю з правоохоронними органами інших країн, у тому числі з оформленням запитів на міжнародно-правову допомогу. Як повідомили DW у Генпрокуратурі, такі запити вже скеровані, зокрема, до Іспанії, Італії, Австрії, Швейцарії, Великобританії, Північної Ірландії, Ліхтенштейну, Литви, Латвії, США та Кіпру.