У Зеленського хочуть ще один "Мінськ" для повернення Криму
Валерій Сааков
22 листопада 2019 р.
Українська сторона розглядає лише політико-дипломатичні шляхи повернення Криму та обдумує створення з цією метою майданчика, за аналогією з мінським або "нормандським форматом", кажуть у Зеленського.
Аеропорт Сімферополя у анексованому Росією Криму (архівне фото)Фото: Imago Images/ITAR TASS/S. Malgavko
Реклама
Постійний представник президента України Володимира Зеленського в Криму Антон Кориневич заявив, що робота над стратегією з повернення анексованого Росією півострова до складу України триває. Про це Кориневич розповів у інтерв'ю інтернет-виданню "LB.ua", оприлюдненому в п'ятницю, 22 листопада.
"Стратегію напрацьовуємо. Майданчиком для цього є робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яка входить до складу Комісії з питань правової реформи при президенті", - сказав Кориневич. Перше засідання цієї комісії відбулося 2 жовтня, додав посадовець.
Майданчик для перемовин
Постпред Зеленського наголосив, що українська сторона розглядає лише політико-дипломатичні шляхи повернення Криму. На тлі цього він вказав на необхідність створення майданчика, за аналогією з мінським або "нормандським форматом", для повернення півострова до складу України.
Кориневич оптимістично оцінив шанси Києва на мирне повернення Криму до складу України. "Вірю, що ми можемо повернути контроль над Кримом, і ми його повернемо", - додав він.
Нагадаємо, в цьогорічній доповіді генерального секретаря Організації об'єднаних націй (ООН) Антоніу Гутерріша щодо ситуації з правами людини в анексованому Росією Криму вказувалося, що керівництво ООН визнало порушення РФ четвертої Женевської конвенції через свідомі спроби Москви змінити склад населення півострова.
В Києві стверджують, що з 2014 по 2018 рік до Криму з Росії прибуло 140 тисяч осіб. Крім того, російська влада вдається до примусу щодо проукраїнських мешканців, з метою змусити їх виїхати з півострова.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото
Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексований Крим відмежувався від України. Чим жили мешканці "прикордонної" території останні п'ять років - у фоторепортажі DW.
Фото: DW/I. Burdyga
Перші блокпости
Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Фото: DW/I. Burdyga
"Російський" кордон
Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Перекритий канал
Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Фото: DW/I. Burdyga
Фантомні колії
Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Піший перехід
З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Фото: DW/I. Burdyga
Цивільна блокада
У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Фото: DW/I. Burdyga
Без електрики
Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Громадський контроль
Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Мінні поля замість кукурудзяних
Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Фото: DW/I. Burdyga
Кримський титан
Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Хімічні отруєння
У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.
