На жалобній церемонії в Києві з нагоди 75 роковин масових розстрілів нацистами людей в Бабиному Яру лідери України та закордонні гості закликали в пам'ять про ці злочини дати відсіч злу в сучасному світі.
Реклама
Україна підготувала масштабні меморіальні заходи до 75-річчя масових розстрілів у київському урочищі Бабин Яр. В українській столиці відбуваються виставки, кінопокази, дискусії та виступи митців, присвячені пам'яті про цю трагедію. Однією з центральних подій став жалобний захід у державному історико-культурному заповіднику "Бабин Яр", у якому взяли участь перші офіційні особи країни та високі закордонні гості.
Заходи безпеки
Увечері четверга, 29 вересня, перед початком жалобної церемонії в Бабиному Яру на прилеглих вулицях був обмежений рух транспорту, вжито підвищених заходів безпеки. А найближча станція метро була закрита для входу та виходу пасажирів. На алеях заповідника з'явилися посилені патрулі поліції і Національної гвардії. Біля центрального входу до Бабиного Яру зібралися сотні киян, які бажали потрапити на церемонію. Однак пройти можна було тільки через металодетектори й після перевірки речей.
На території заповідника поблизу спеціально спорудженої сцени волонтери роздавали інформаційні матеріали з історичною довідкою про трагічні події в Бабиному Яру. Бажаючі могли отримати традиційні єврейські чоловічі головні убори. На сцені виступали музиканти, які виконували жалобні твори українських композиторів.
Меморіал Голокосту
Відкриваючи офіційну частину заходу, президент України Петро Порошенко оголосив хвилину мовчання у пам'ять про загиблих. Він заявив, що Бабин Яр став спільною трагедією українського та єврейського народів і братською могилою невинних людей різних національностей. Але перш за все, за словами президента, це місце трагедії єврейського народу. "З Бабиним Яром співмірний хіба що Аушвіц", - додав український президент.
Порошенко оголосив про намір створити в Бабиному Яру упродовж найближчих двох років меморіал Голокосту. Він зазначив, що цей меморіал повинен стати місцем шани і поваги всіх українців незалежно від їхньої національності. "Уявіть собі, близько півтора мільйона українських євреїв знищено нацистами. Це - чверть усіх світових жертв Голокосту. Голокост - трагедія планетарного масштабу. Це - злочин не лише проти окремого народу, а супроти всього людства", - заявив Порошенко.
Пам'ять і відповідальність
Величезне значення збереження пам'яті про Голокост підкреслив президент Німеччини Йоахім Ґаук, який спеціально прибув до Києва для участі в жалобних заходах. "Тим, що ми сьогодні знаємо про Бабин Яр, ми зобов'язані всім, хто подолав небажання знати й применшення скоєного і навіть замовчування його в різні часи", - сказав він. Ґаук особливо відзначив у цьому роль поета Євгена Євтушенка, який у 1961 році "зламав табу, накладене Радянським Союзом на умисне вбивство єврейського населення".
Федеральний президент Німеччини назвав Бабин Яр, який до відступу нацистів із Києва у грудні 1943 року залишався місцем страт, "унікальним місцем жаху". Ґаук закликав до спільних транскордонних досліджень злочинів проти людяності. На його думку, з'ясувати причини подій і знайти відповіді на існуючі запитання можна тільки спільними зусиллями. "Ми несемо відповідальність за те, щоби за цифрами вбивств націонал-соціалістичного режиму знову побачити людей, індивідів тією мірою, якою нам це вдасться", - зазначив Ґаук.
Генеральний директор Всесвітнього єврейського конгресу Роберт Зінгер заявив, що після 1945 року Німеччина повністю визнала свою відповідальність за злочини Голокосту. "Важко знайти більш відповідальну країну, ніж Німеччина", - сказав він. Зінгер також висловив подяку Україні за організацію меморіальних заходів, які він назвав "кроком у правильному напрямку". За словами гендиректора Всесвітнього єврейського конгресу, сьогодні в Україні відроджується єврейське життя, чого не можна було собі уявити ще 25 років тому, за часів Радянського Союзу.
Масові розстріли часів Другої світової: досі багато "білих плям" (29.09.2016)
03:35
Протистояти злу
Зінгер закликав світ не бути байдужим до сучасних геноцидів і страждань, згадавши при цьому боротьбу Ізраїлю, масову загибель людей у Сирії, а також переслідування в минулому християнського населення Близького Сходу й етнічні чистки в колишній Югославії. "Давайте не будемо мовчати, давайте разом зупиняти зло без сумнівів, без страху. Ми ніколи не маємо боятися зупиняти зло", - закликав Роберт Зінгер.
Своєю чергою, президент Європейської Ради Дональд Туск закликав у пам'ять про жертв Бабиного Яру активно протистояти проявам ненависті й нетерпимості в сучасному світі. "Ми маємо пам'ятати, що наше щоденне завдання - кричати щосили, коли вбивають невинних. Коли сильні нападають на слабких, коли вони стають жертвами військових літаків і ракет. Коли ми стикаємося зі злом і насильством, люди не можуть поділятися на жертв і спостерігачів", - заявив Туск.
Після виступу музикантів на завершення жалобної церемонії присутні ще довго не залишали алеї заповідника Бабин Яр. Літній киянин, який назвався Яковом Ізраїлевичем, зі сльозами на очах тримав у руках пожовклу фотографію з зображенням молодого подружжя. "Це мій дядько Іцхак і його дружина, вони загинули в Бабиному Яру 75 років тому цього дня. Мене дуже зворушили слова світових лідерів про збереження пам'яті про жертви нацистів. Пам'ять і ця сімейна реліквія - це все, що у нас залишилося від наших близьких", - сказав він в інтерв'ю DW.
Незабуті жертви Голокосту: фоторепортаж з Бабиного Яру
У Києві на території Бабиного Яру проходить виставка робіт німецько-італійського фотографа Луїджі Тоскано "Проти забуття", приурочена до 75-х роковин трагедії. На ній представлені портрети людей, які пережили Голокост.
Фото: DW/A. Magazowa
Незабуті жертви Голокосту
У ці дні в Україні згадують жертв трагедії, яка сталася 75 років тому в Києві на території Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 нацисти розстріляли тут 33 771 єврея. Однак точне число убитих в Бабиному Яру досі невідомо, оскільки під час масових розстрілів не враховувалися діти віком до трьох років. На цьому фото - один з портретів, представлених на виставці.
Фото: DW/A. Magazowa
Дедалі менше свідків
Загалом, відповідно до джерел, в урочищі Бабин Яр було розстріляно від 100 до 200 тисяч осіб: радянських військовополонених, підпільників, душевнохворих, євреїв, ромів, караїмів, дітей. Десятки років радянська пропаганда замовчувала масштаби трагедії Бабиного Яру. Врятуватися від смерті в Бабиному Яру зуміли 29 осіб. Але з кожним днем число свідків тієї трагедії стрімко зменшується.
Фото: DW/A. Magazowa
Проти забуття
Фотовиставка Луїджі Тоскано називається "Проти забуття". У Києві представлено 50 з 200 портретів людей, яким вдалося пережити Голокост. Тоскано зустрічався зі своїми героями передусім у Німеччині, Україні, в Ізраїлі, РФ, США. На цьому фото - момент установки експонатів на одній з алей Бабиного Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
DW/A. Magazowa
Життя і долі
Широкоформатні (1,8 х 3 метри) фото розміщені уздовж двох головних алей державного історико-культурного заповідника "Бабин Яр". В одній частині представлені портрети українських жертв Голокосту - євреїв і так званих "остарбайтерів". По інший бік - жертви Голокосту з інших країн.
Фото: DW/A. Magazowa
Луїджі Тоскано і його виставка
Німецько-італійський фотограф Луїджі Тоскано виріс в родині заробітчан. В юності йому довелося працювати покрівельником, охоронцем, мити вікна. Луїджі каже, що складні ситуації надихнули його стати фотографом. Самостійно засвоївши мистецтво фотографії, він почав розповідати про людські долі за допомогою фото. "Проти забуття" - один з його наймасштабніших проектів.
Фото: DW/A. Magazowa
Трагедія Бабиного Яру
Восени 2015 року фотовиставка була вперше презентована в будівлі Старої пожежної вежі в Маннгаймі. Портрети були виставлені у вікнах будівлі. Після Бабиного Яру в Києві виставка відправиться до Дніпра та Львова. "Тут, в епіцентрі трагедії 20-го століття, виставка Луїджі Тоскано тримає живою пам'яттю про минуле, яке нам не дозволено забути", - зазначив глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Масові розстріли 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру - жахлива трагедія. Тільки за офіційними даними, за дві ночі було знищено понад 30 тисяч євреїв, серед яких було багато дітей. "Емоційно мені було дуже складно працювати над цією виставкою, - розповідає фотограф Тоскано. - За кожною фотографією - ціле людське життя. Ніхто не повинен бути забутий".
Фото: DW/A. Magazowa
Щоб жити
Здзіслав Звінярскі народився у Варшаві в 1926 році. Після варшавського повстання в 1944 році його заарештували і відправили до концтабору Дахау. Він пережив марш смерті. Потім Звінярскі був в концтаборах Маннгайм-Зандхофен, Кохендорф і Нацвейлере-Штрутгоф. В останньому він перебував до закриття табору в березні 1945 року. Це фото було зроблено незадовго до його смерті у вересні 2014 року.
Фото: DW/A. Magazowa
Живі свідки
Василь Михайлівський - один з київських героїв фотовиставки Луїджі Тоскано. Наприкінці вересня 1941 року Михайлівського від розстрілу в Бабиному Яру врятувала його няня, показавши свій паспорт, де було вканзано, що вона - українка. Це вже третє ім'я чоловіка. До окупації його звали Цезарем Кацем, няня назвала його Василем і дала своє прізвище - Фомін. Михайлівським він став в прийомній родині.
Фото: DW/A. Magazowa
Культура пам'яті
"Особливо мені запам'яталися слова однієї з героїнь, - згадує Тоскано. - Це була Сюзан Черняк. Вона сказала, що, якщо люди забувають своє минуле, то вони заслуговують його повторення". Сюзан Черняк народилася у Відні в 1922 році. У 20 років її разом з матір'ю відправили в Терезієнштадт. У 1943 вони виявилися в Освенцімі. Через два роки - концтабір Равенсбрюк. Сюзан пережила і марш смерті.
Фото: DW/A. Magazowa
Кожен четвертий
Створення єдиного меморіального комплексу трагедії Бабиного Яру для України досі залишається проблемою. Це ж стосується і створення єдиного освітнього циклу, який був би присвячений Голокосту на території України. Історик Борис Забарко стверджує, що кожен четвертий український єврей став жертвою Голокосту.
Фото: DW/A. Magazowa
Не можна вбити пам'ять
Активно над створенням меморіального комплексу почали працювати лише в останні роки. На сьогоднішній день на території державного культурно-історичного заповідника "Бабин Яр" проведено реставраційні роботи, встановлено освітлення, лавки, облагороджені зелені зони. З'явилися і пам'ятники жертвам розстрілів у Бабиному Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
Кибитка ромів
Першим жертвам трагедії в Бабиному Яру, ромам, окремий пам'ятник був встановлений лише у вересні 2016 року. У вересні 1941 року в урочищі розстріляли 5 циганських таборів.